Конституція 3 травня

Конституція 3 травня 1791 мала стати відповіддю на внутрішню і міжнародну ситуацію Республіки Обох Націй, яка ще 150 років тому (в середині 17-го ст.) була найбільшою та однією з найпотужніших європейських країн.

Під час панування останнього польського короля Станіслава Авґуста Понятовського (1764—1795) на польських землях починали вкорінюватися ідеї Просвітництва. Король почав впроваджувати обережні реформи — створив міністерства скарбу і війська, а також ввів державне мито. Розпочалася також дискусія над потребою ґрунтовних реформ країни. Проте ідея реформування Речі Посполитої не була вигідна державам-сусідам. Слабкість польського королівства була для них кориснішою, ніж постання потужної і демократичнішої держави.

5 липня 1772 представники трьох сусідів Польщі (Росії, Пруссії й Австрії) зустрілися в Санкт-Петербурзі, де підписали акт про перший розподіл Польщі. Три загарбники зменшили територію Речі Посполитої на понад 211 тис. км².

Конституція 3 травня (або Урядовий закон від 3 травня) — була ухвалена 3 травня 1791 року. Цей закон мав врегулювати юридичний устрій Речі Посполитої. Вважається, що Конституція 3 травня була першою в Європі і другою у світі (після американської — 1787 р.) письмовою конституцією.

Конституція ввела політичне урівняння прав міщан і шляхти, а також поставила селян під захист закону, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини.

Конституція 3 Травня, яка складалася з 11 статей, вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян), а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король з радою міністрів) і судову.

Конституція передбачала звичайні збори Сейму що два роки, а також надзвичайні — в разі національної потреби. Нижча Посольська палата (Посольська ізба) мала складатися з 204 депутатів, а також 24 представників королівських міст. Вища Сенатська палата (Сенат Речі Посполитої) мала складатися з 132 членів: сенаторів, воєвод, каштелянів, міністрів, а також єпископів.

Конституція скасувало право «liberum veto» (вимоги повної одностайності рішення, для блокування якого вистачало одним лиш голосу проти). Цей принцип віддавав весь Сейм на милість кожного окремого депутата, який, за власною ініціативою, або підкуплений зарубіжними силами чи магнатами, міг скасувати будь-які прийняті Сеймом постанови.

Виконавча влада зосереджувалася в руках королівської ради, де головував король. Рада складалася з п'яти призначених монархом міністрів: міністра поліції, печатки (внутрішніх справ), закордонних справ, військового міністра та міністра скарбу. Міністри відповідали перед сеймом.

Оригінал Конституції 3 травня

Аби посилити єдність і безпеку Речі Посполитої, Конституція скасувала польсько-литовську унію й перетворила країну на унітарну державу. Згідно з конституцією, після смерті Станіслава Понятовського, трон повинен був успадкувати Фредерик Авґуст І з династії Веттинів, з якої походили два попередні польські королі.

20 жовтня 1791 Чотирирічний сейм прийняв додаткові інструкції до Конституції 3 травня — «Взаємні гарантії», що фіксували єдність і неподільність державного утворення Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину країну та пояснювали не сформульовані в Конституції умови польсько-литовської унії.

Але Конституції 3 травня так і не судилося увійти в дію. Прийняття Конституції спровокувало агресію сусідів Польщі, яка завершилася зникненням Речі Посполитої з мапи світу в 1795 році.

Конституція 3 травня вплинула на дальші демократичні рухи у світі. Після втрати Польщею незалежності та поневолення, яке тривало 123 роки, саме конституція 3 травня нагадувала про боротьбу за польську свободу. На думку двох співавторів документа, Іґнація Потоцького та Гуґо Колонтая, ця Конституція була «останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни».

5 травня 1791 день 3 травня було визнано Святом Конституції. Святкування цього дня були заборонені під час поділів Польщі. У квітні 1919, вже в незалежній державі, свято було відновлене. День Конституції 3 травня був оголошений поза законом гітлерівцями та комуністичною владою СРСР, які всевладно керували в післявоєнній Польщі. До 1989 року цього дня в Польщі часто відбувалися протести і антикомуністичні демонстрації.

Соціалістичний уряд Польщі не вітав це свято, але патріотично налаштовані поляки продовжували відзначати День Конституції при соціалізмі, хоча й неофіційно.

У 1990 Свято Конституції 3 Травня було відроджене й офіційно оголошено державним святом. Невід'ємною частиною свята стали подячні молебні, які проходять в католицьких соборах по всій країні. Проходить також відвідування меморіалів, організовуються концертні програми театрально-концертних залах і на відкритих майданчиках. Вже в новій Польщі — від квітня 1990 року — День Конституції 3 травня став державним святом.

• Голобуцький П. В., Михайлов О. О. Конституція Речі Посполитої третього травня 1791 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 84. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Норман Дейвіс. Боже ігрище: історія Польщі / Пер. з англ. П. Таращук. — К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2008. — 1080 с.
• Конституція Польщі 1791 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Польская конституция 3 мая 1791 года // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.) — СПб., 1890—1907. (рос.)
• Joseph Kasperek-Obst. The Constitutions of Poland and of the United States: Kinships and Genealogy. — Miami : American Institute of Polish Culture, 1980. — ISBN 025113579X. (англ.)
• Тищик Б. Й. До питання про розробку, прийняття та суть першої конституції Польщі від 3 травня 1791 року // Вісник Львівського університету. 2006. № 42. С. 103–115. (Тищик Б. Й. До питання про розробку, прийняття та суть першої конституції Польщі від 3 травня 1791 року // Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze. Tom 1 (2010).)
• Загорулько О. А. Ustawa rządowa 1791 р.: до питання про політико-правове значення // Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2018. Серія «Право». Випуск 48. Том 1. С. 25 – 30. (link)
• Джолос С. В. Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 р. як видатний політико-правовий документ XVIII ст. // “Scientific Bases of Solving of the Modern Tasks” (1-2 june 2020). — Frankfurt am Main, Germany, 2020. link
• Сільченко Д. Ю. Конституція 3 травня 1791 року Речі Посполитої: її положення та наслідки // Музейна справа на Житомирщині: історія та сучасність. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (Житомир, 8-9 жовтня 2020 р.). — С. 419 —424. (link 1 , link 2)
• Кольбенко А. Передумови прийняття та характеристика першої конституції Польщі 1791 року (до 230-річчя від року прийняття) // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2020. Випуск 71. С. 33–41. (link)
• Конституция 3 мая (1791). Первая в Европе современная, демократически принятая Конституция // Центральный Aрхив Исторических Записей, Варшава.

1. 3 мая. Первая в Европе конституция. planeta Belarus (рос.). 3 травня 2021. Процитовано 23 листопада 2021.