Конституція 3 травня 1791 (картина)

Ескіз маслом до картини, 1890 р., Національний музей у Варшаві

На полотні зображена процесія послів від Королівського замку до храму «святого Івана Хрестителя», щоби знову присягти на тексті конституції, прийнятої 3 травня 1791 р. Чотирирічним сеймом (1788—1792 рр.). Процесія йде вулицею Свентоянською серед натхненого натовпу мешканців м. Варшави. Прохід охороняють солдати, які подають зброю. На задньому плані, в кінці Свентоянської вулиці до Замкової площі, є фрагмент фасаду Королівського замку з Вежею Сигізмунда (Годинниковою вежею).

Центральною фігурою картини є маршалок Великого сейму Станіслав Малаховський, у лівій руці він тримає символ своєї влади маршалка, а правою рукою піднімає тріумфальним жестом текст конституції від 3 травня. Маршалка несуть післанці: Олександр Ліновський з Кракова та Ігнатій Висогота Закшевський. Вибір був не випадковим, бо обидва чоловіки представляють дві найважливіші землі Корони: Малу Польщу та Велику Польщу. Під правою рукою маршалка видно фігуру з рисами обличчя, що нагадують Тадеуша Костюшка з бинтом на голові, що може припустити пізніші травми голови в битві під Мацейовицями (1794).

Вгору сходами до храму «святого Івана Хрестителя» заходить Король Станіслав Август Понятовський, він на картині носить коронаційну мантію на плечах, хоча на той час історичний Станіслав Понятовський її не носив. Лавровим вінком під навісом Матейко намалював курляндську герцогиню Дороту Бірон, відразу за нею Ельжбету Грабовську — матір його дітей. Кланяючись біля дверей храму, президент м. Варшави Ян Декерт вітає короля з дочкою Маріанною (спиною до глядача в жовтій сукні). Хоча тоді історичний Декерт був уже мертвий, але Матейко намалював його в цій сцені навмисно, щоби показати роль буржуазії та прийняття Великим сеймом Закону про міста в квітні 1791 року.

У центрі картини є сцена, яка насправді відбулася в Королівському замку, посланник із Калішської землі Ян Сухожевський, який виступає проти конституції та реформ, намагається вбити свого сина ножем, але хлопчик відірвався від батька та руку з ножем зловив Станіслав Кубліцький, посол від Лівонії, один з найактивніших активістів прореформаторської партії в Сеймі. Колода карт випала з кишені Сухожевського — натяк на спосіб підкупу російським послом Штакельбергом та Браницьким. Посол від Каліша, хоч і не був хорошим гравцем, несподівано почав вигравати великі суми, одночасно енергійно набираючи партнерів зі столу.

Друга фігура, яку посли несуть на плечах, — Казимир Нестор Сапега, маршалок Литовської конфедерації, другий маршалок Великого сейму. Після Сапеги намалювано Анджея Гієроніма Замойського, автора кодифікації права Республіки Польща, включаючи вихователя своїх дітей та захисника селянської справи Станіслава Стазіча.

На коні в мундирі легкої кавалерії був намальований солдат легкої кавалерії у Варшавському герцогстві королівський племінник князь Юзеф Понятовський. У 1791 р. князь був командувачем столичного гарнізону. У центрі Матейко розмістив ще дві фігури, важливі для створення конституції: у вбранні священик Хуго Колонтай та за ним великий маршалок Литви Ігнацій Потоцький.

• (пол.) Włodzimierz Chybowski, «Konstytucja 3 Maja» // Polaków dzieje malowane, Warszawa, 2007.

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конституція 3 травня 1791 (картина)
•  Jan Matejko "Konstytucja 3 maja 1791 roku" (Animacja z wystawy „Duma Rzeczypospolitej” w Galerii Kordegarda w Warszawie) на YouTube (пол.)
• (пол.) Marek Rezler, Z Matejką przez polskie dzieje: Konstytucja 3 maja
• (пол.) Krawczyk Jarosław, MAJ À LA MATEJKO
• (пол.) Jan Matejko, Konstytucja 3 maja — opis, interpretacja i analiza obrazu