Консульство (дипломатія)

Консульство (консулят) — орган зовнішніх відносин держави, розміщений на території іншої держави (за згодою останньої) для виконання певних функцій. Район діяльності консула і місцеперебування консульства визначаються угодою між обома державами. Права, привілеї та імунітет консульства включають: право користуватися прапором і гербом своєї держави; недоторканність приміщення; звільнення від податків; недоторканність консульських архівів; свободу зносин консульства зі своїм урядом, дипломатичним представництвом, іншими консульствами своєї держави, де б вони не знаходилися, з використанням засобів зв'язку, шифрів, дипломатичних і консульських кур'єрів.

Чеське консульство у Львові

Відмінність консульства від посольства, місії

У той час, як посольство займається в першу чергу розв'язанням політичних питань (переговори, збір інформації про країну перебування), консульство здійснює контакти з місцевою владою, займається обслуговуванням громадян, розв'язанням їхніх проблем у рамках законодавства і оформленням документів (візи, паспорти, нотаріальні документи, довідки та ін.)

Типи консульських установ

Існують такі види консульських установ: генеральне консульство, консульство, віце-консульство, консульське агентство. В усіх цих випадках ніякої різниці у статусі цих установ немає. Зараз більшість консульських установ у світі має статус генерального консульства. У столичних містах може не існувати окремого консульської установи, а тільки діяти консульський відділ посольства. Консульський відділ не є самостійною установою, вищою інстанцією не є завідувач консульським відділом (якого можуть для зручності називати генеральним консулом, хоча це неточно), а посол. При цьому на співробітників консульського відділу поширюються дипломатичні (тобто ширші) привілеї та імунітети, а не консульські.

Почесне консульство

Офіс почесного консула. Згідно з Положенням про нештатних (почесних) консулів України виконання окремих консульських функцій може бути доручено Міністерством закордонних справ України за погодженням з державою перебування нештатним (почесним) консулам України. Почесними консулами можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни, що займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості. Переваги, привілеї та імунітети почесних консулів визначаються відповідно до Віденської конвенції про консульські зносини.

Консульські установи України

В Україні до "консульських установ" відносять генеральні консульства, консульства, віце-консульства та консульські агентства. Консульські установи України захищають за кордоном права та інтереси України, юридичних осіб і громадян України. Також сприяють розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв'язків і туризму. Консульські установи сприяють вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.[1]

  1. Генеральне консульство України в Чикаго (США, 1992)
  2. Генеральне консульство України в Мюнхені (ФРН, 1992)
  3. Генеральне консульство України в Нью-Йорку (США, 1992)
  4. Генеральне консульство України в Торонто (Канада, 1993)
  5. Генеральне консульство України в Гданську (Польща, 1994)
  6. Генеральне консульство України в Стамбулі (Туреччина, 1994)
  7. Генеральне консульство України в Тюмені (РФ, 1995)
  8. Генеральне консульство України в Куритибі (Бразилія, 1996)
  9. Генеральне консульство України в Кракові (Польща, 1997)
  10. Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі (РФ, 1998)
  11. Відділення посольства в Бонні (ФРН, 1999)
  12. Генеральне консульство України в Алмати (Казахстан, 1999)
  13. Генеральне консульство України в Шанхаї (КНР, 2001)
  14. Генеральне консульство України в Сучаві (Румунія, 2001)
  15. Генеральне консульство України у Варні (Болгарія, 2001)
  16. Генеральне консульство України у Франкфурті (ФРН, 2002)
  17. Генеральне консульство України в Единбурзі (Велика Британія, 2002)
  18. Генеральне консульство України у Ростові-на-Дону (РФ, 2002)
  19. Генеральне консульство України у Гамбурзі (ФРН, 2002)
  20. Консульська агенція України в Поті (Грузія, 2002)
  21. Генеральне консульство України в Мілані (Італія, 2002)
  22. Генеральне консульство України у Ніредьгазі (Угорщина, 2003)
  23. Генеральне консульство України в Любліні (Польща, 2003)
  24. Генеральне консульство України у Сан-Франциско (США, 2003)
  25. Генеральне консульство України у Пряшеві (Словаччина, 2003)
  26. Генеральне консульство України в Бресті (Білорусь, 2003)
  27. Генеральне консульство України у Барселоні (Іспанія, 2003)
  28. Генеральне консульство України в Салоніках (Греція, 2003)
  29. Генеральне консульство України в Ріо-де-Жанейро (Бразилія, 2004)
  30. Генеральне консульство України у Владивостоці (РФ)

Примітки
  1. Указ президента України про Консульський статут України

Посилання

Література
  • В. М. Матвієнко. Консульська установа // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • В. М. Матвієнко. Почесний консул // Українська дипломатична енциклопедія
  • Польське Консульство у Львові (1987—2012) / Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові ; [уклад. М. Зеневич ; пер. з пол. О. Гірного]. — Лодзь: Вид-во Test, 2013. — 375 с. : іл. — ISBN 978-83-7038-060-3
  • Посольство і консульство: організація і форми роботи: навч. посіб. / О. П. Сагайдак, П. Д. Сардачук; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Київ: Знання, 2014. — 317 c. — Бібліогр.: с. 307—317.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.