Кон-Тікі

«Кон-Тікі» (Kon-Tiki) — пліт з бальсових колод, на якому Тур Хеєрдал і п'ять його супутників здійснили подорож в 1947 р. за маршрутом міграції ймовірних предків полінезійців з Південної Америки до Полінезії (відповідно до теорії Хеєрдала). Пліт названо ім'ям легендарного героя багатьох полінезійських оповідей. У них ішлося про те, що Кон-Тікі приплив зі сходу з групою одноплемінників, які заснували поселення на островах Полінезії і дали початок місцевій культурі.

Пліт в Музеї Кон-Тікі в Осло, Норвегія

Конструкція

Пліт складався з 9 бальсових колод довжиною від 10 до 14 м, складених так, що у плоту був гострий ніс. «Кон-Тікі» був оснащений прямокутним вітрилом, кормовим веслом і двома паралельними рядами швертів (дощок, що стирчать з дна плоту вниз і виконують роль і кіля, і керма), що повністю відповідало конструкції плотів, на яких інки здійснювали задокументовані океанські подорожі протяжністю до 50 морських миль.

Екіпаж
  • Тур Хеєрдал (1914—2002) — керівник експедиції.
  • Ерік Гессельберґ (1914—1972) — штурман і художник. Він намалював зображення Кон-Тікі на вітрилі.
  • Бенгт Даніельссон (1921—1997) — виконував обов'язки кока. Він цікавився теорією міграції. Також допомагав як перекладач, адже він єдиний з екіпажу розмовляв іспанською.
  • Кнут Гауґланд (1917—2009) — фахівець по радіо.
  • Турстейн Робю (1918—1964) — другий радист.
  • Герман Ватцінґер (1916—1986) — інженер технічних вимірювань. Під час експедиції вів метеорологічні та гідрологічні спостереження.

Експедиція

«Кон-Тікі» відплив з Перуанського порту Кальяо 28 квітня 1947 р. Перші 50 миль пліт буксирувався кораблем перуанського ВМФ «Гуардіан Ріо», аж до досягнення течії Гумбольдта. Перший раз екіпаж побачив землю 30 липня, це був острів Пука-Пука. А вже 7 серпня пліт досяг точки закінчення своєї подорожі — атола Рароя в архіпелазі Туамоту. Таким чином було пройдено близько 3770 миль (або 6980 км) за 101 день, середня швидкість плоту склала 1,5 вузла.

Наукові досягнення
  • Доведено теоретичну можливість перетину Тихого океану в західному напрямку з центральної частини Південної Америки (див. Аку-Аку).
  • Доведено неможливість збереження кокосових горіхів в умовах постійної високої вологості тривалий час, а значить, і використання цих продуктів для гіпотетичної міграції населення.

Екранізації

За підсумками подорожі Тур Хеєрдал створив фільм «Кон-Тікі» (1950), який в 1951 р. був удостоєний кінопремії «Оскар» як найкращий документальний фільм. Величезним успіхом користувалася книга Хеєрдала «Експедиція „Кон-Тікі“», перекладена на 70 мов, яка розійшлася загальним накладом 50 мільйонів екземплярів.

Експедиції присвячена і художня картина 2012 року «Кон-Тікі», висунута на «Оскар» від Норвегії і номінована на премію «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою.

Див. також

Література
  • Тур Хеєрдал. Експедиція Кон-Тікі. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2017.
  • Хейєрдал Тор. Подорож на «Кон-Тікі»— Київ.: Радянський письменник, 1956.
  • Тур Хейєрдал. Аку-Аку. Таємниця острова Пасхи — Київ: Молодь, 1958
  • Ю. Косинська, О. Крук. Феєрія пригод Тура Хейєрдала. Белетризована біографія легендарного мандрівника, 2013.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.