Копиленко Олександр Любимович

Олександр Любимович Копиленко (нар. 26 червня 1961(19610626), Київ) — український правник, доктор юридичних наук (1993), професор (1999), академік Національної академії наук України (2018) та Національної академії правових наук України (2001), заслужений юрист України (2004), кавалер ордена «За заслуги» II і ІІІ ступенів[1][2]. Політик, народний депутат України 9-го скликання. Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України.

Копиленко Олександр Любимович
Народився 26 червня 1961(1961-06-26) (60 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність правник
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Посада Народний депутат України
Ступінь доктор юридичних наук
Членство Верховна Рада України IX скликання
Нагороди


 Копиленко Олександр Любимович у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 15 жовтня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився 26 червня 1961 року в Києві. У 1983 році закінчив Київський університет. У 1983—1990 роках працював в Інституті держави і права АН УРСР, 1990—2002 — в апараті Верховної Ради України (з 1998 — радник Голови Верховної Ради), з 2002 — директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

У 2002—2009 рр. одночасно обіймав посаду віце-президента Національної академії правових наук України.

У 2013—2014 роках — член Центральної виборчої комісії.

У 2014—2019 роках — знову директор Інституту законодавства Верховної Ради України.

Має значний творчий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.

6 травня 2006 член-кореспондент НАН України, 7 березня 2018 академік НАН України (відділення історії, філософії та права,спеціальність: право)[3]

Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проектів нормативно-правових актів, який має велике теоретичне та практичне значення для удосконалення законотворчого процесу.

Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.

Член Комісії з питань правової реформи[4], а також Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

Віце-президент Всеукраїнської федерації фрі-файту.[5]

Політична діяльність

Член Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин[6].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Болгарія.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.