Копійщики

У 1670-х роках у Московському царстві усіх городових дворян сотенної служби записали в рейтари. Щоби посилити новостворені полки легкої кінноти, з українських боярських дітей дворянського походження почали формувати «шквадрони» (ескадрони) копійщиків. До рейтарських полків прикріплювали по одному копійщицькому ескадрону, а до копійщицьких полків — по одному рейтарському.

Низові копійщики українських полків несли службу в корпусі київського воєводи.

За свою службу копійщики отримували помісне і грошове жалування. Так Білгородський та Севський разряди давали кожному копійщику один підйомний двір із малоземельними різночинцями. Господар двору ставав копійщикові-власнику «підпомошником». Мешканців пожалуваних дворів зобов'язували своєю працею на наділах матеріально забезпечували військову службу власників. Серед помісних кавалеристів була поширена практика передавати частину своєї служби з часткою землі іншим особам (братам, своякам та іншим родичам). За землю ці особи заміщали кавалеристів у полках на рік-два.

• Копіє (спис)
• Пікінери
• Пікінерні полки

• Шпитальов Геннадій. Передісторія створення Української ландміліції // Українська ландміліція. — К., 2013. — С. 6-38. — ISBN 978-966-02-6735-0.
• Підпомошник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.