Корисні копалини Іраку
Корисні копалини Іраку
Загальна характеристика
Надра І. багаті нафтою і природним газом, сіркою, фосфоритами, кам. сіллю і нерудними буд. матеріалами. На тер. І є також родов. залізних і свинцево-цинкових руд, асфальтиту, а також рудопрояви міді, нікелю, стибію, хромітів, марганцю, азбесту, тальку. Нафта і газ — основні к.к. країни. За запасами нафти І. займає 2-е місце у світі (після Сауд. Аравії). Більшість родов. (Кіркук, Ер-Румайла, Ез-Зубайр, Айн-Зала) пов'язані з Месопотамським крайовим прогином.
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ
І. майже цілком розташований в Перської затоки нафтогазоносному бас. Підтверджені запаси нафти на 1998 р. бл. 13,6 млрд т, природного газу бл. 3107 млрд м3. Станом на 2003 р. сумарні залишкові запаси видобувної нафти в Іраку за даними [Oil & Gas Journal, 2003. V.101] становлять 331.2 млрд бар. (45.37 млрд т), природного газу — 322.5 323.9 трлн куб. футів (9.05 трлн куб. м). При цьому північний добувний район (9 діючих родовищ) має в своєму розпорядженні залишкові запаси видобувної нафти 17.8 млрд бар. (2.44 млрд т), природного газу — 12.4 13.0 трлн куб. футів (347 364 млрд куб. м). Крім того, в цьому районі розташовано 17 родовищ, що не розробляються з сумарними підтвердженими запасами 5.0 млрд бар. нафти (685 млн т) і 32.4 33.3 трлн куб. футів газу (907 932 млрд куб. м). Південний і Центральний добувні райони (8 діючих родовищ) мають в своєму розпорядженні залишкові видобувні запаси нафти в 57.5 млрд бар. (7.88 млрд т), природного газу — 24.9 трлн куб. футів (697 млрд куб. м). Крім того, в цих районах розташовані ще 17 родовищ, що не розробляються з сумарними підтвердженими запасами 28.9 млрд бар. нафти (3.96 млн т) і 41.7 трлн куб. футів газу (1168 млрд куб. м). Потенційні і перспективні ресурси по 350 перспективних об'єктах оцінені в 222 млрд бар. нафти (30.41 млрд т) і 211 трлн куб. футів газу (5.9 трлн куб. м). Майже 88 % запасів нафти зосереджено в родовищах Кіркук, Ер-Румайла, Зубайр, Ратаві, Манджун. Сливе 60 % запасів нафти сконцентровано у відкладах мезозойської доби, інші — в кайнозойських породах. Осн. продуктивний горизонт залягає на глиб. 300—1200 м, деякі — на глиб. 3000-3900 м. Нафти середні і важкі, сірчисті і високосірчисті.
За оцінками компанії British Petroleum на 2003 р в Іраці запаси нафти становлять 112 млрд бар., частка у світі –11 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — понад 100 років.
Запаси газу (трлн. куб. м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Іраці 3 (2 %), понад 100 років. Близько 70 % доведених запасів припадає на попутний газ, 20 % — на вільний, 10 % — на газ газових шапок. Основна частина запасів попутного газу містяться в нафтових родовищах Киркук, «Айн-Залу», Бутма, Бай-Хассан (на півночі країни), а також в родовищах Румейла-Норт, Румейла-Саут і Зубейр (на півдні).
Інші корисні копалини
Залізо. Загальні запаси залізних руд невеликі (бл. 30 млн т). Родовища належать до осадового і скарнового типів.
Поліметали. Родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. Запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тис. т.
Фосфорити. Запаси P2O5 в Іраку становлять 5.4 % від світових. Ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. Ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). Найбільші родовища — Акашат і Ер-Рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. Розвідані багаті родов. фосфоритів Ер-Рутба, що містять також уран.
Сірка. За запасами самородної сірки (запаси — бл.250 млн т) Ірак займає одне з провідних місць. Багаті родов. сірки локалізовані в Месопотамському крайовому прогині в р-ні Мосула. Родов. сірки — Мішрак, Ель-Фатха і Лазага, укладені в карбонатних відкладах сер. міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю бл. 70 м.
Сіль. На півночі, в межах складчастої зони, розташовані. родов. кам. солі, які розробляються для місцевих потреб.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.