Фосфорити

Найбільш поширений фосфатний мінерал — фторкарбонатапатит (франколіт). Вміст мінеральних домішок у фосфоритах несталий і коливається від 1–5 (високосортні) до 60 % (піщанисті). Породами, які містять Ф., є піски, глини, піщано-глинисті, а інколи мергелисті відклади, вапнисті пісковики і піщана крейда, вапняки, доломіти, опоки, кремені та ін. Ф. — кулясті шкаралупчасті аґреґати апатиту радіально-волокнистої будови серед осадових порід. Часто утворюють також пласти, які складаються з окремих жовен або фосфатних скупчень. Використовують г.ч. для виробництва мінеральних добрив. Ниж. межа вмісту P₂О₅ в Ф. умовно прийнята за 12 %. Ф. входять до складу фосфорних руд, застосовуються г.ч. для виробництва фосфорних добрив. Осн. запаси зосереджені в Марокко, США, РФ, Казахстані, Україні, Австралії і Перу.

За вмістом P₂О₅ розрізняють багаті (понад 24 %), середні (18–24 %) і бідні (менше 18 %) Ф. Вміст Al₂O3, Fe₂O₃ та SiO₂ має значення лише при хімічній переробці Ф. Родовища Ф. відомі в Україні, РФ, Естонії, Казахстані, США, Бельгії, Франції.

За насиченістю фосфатами та текстурними особливостями фосфоритні руди поділяють на жовнові (конкреційні), зернисті, черепашкові і масивні мікрозернисті.

Жовнові фосфорити (конкреційні утворення) складаються з уламків зерен кварцу, глауконіту, кальциту та інших мінералів зцементованих мікрокрис-талічним або аморфним фосфатом. В Україні жовнові фосфати представлені Синичино-Яремівським (Харківська область), Незвиським (Івано-Франківська область), Жванським (Хмельницька область) родовищами. Вміст P₂O₅ в них коливається від 12 до 38 %.

Зернисті фосфорити — породи, що містять різну кількість дрібних зерен або смужок фосфатів розміром до 2 мм, зцементованих глинисто-залізистим, кременистим або карбонатним цементом. Зернисті фосфорити містяться в Жванському родовищі. Потужність пластів родовищ становить від кількох десятків сантиметрів до 1 — 2 м, вміст P₂O₅ коливається від 7 до 16 %.

Черепашкові фосфорити — шари піщано-алевролітових порід з великим вмістом фосфатизованих черепашок. Потужність продуктивних шарів таких фосфатів становить 0,5 — 4 м, вміст P₂O₅ — 5 — 12 %.

Масивні мікрозернисті (пластові) фосфорити — однорідні породи, що мі-стять мікрозерна і мікроконкреції фосфатної речовини розміром 0,01 — 0,1 мм, яки зцементовані фосфатно-карбонатним або фосфатно-кременистим цементом. За формою покладів — це пластові фосфорити потужністю до 10 –15 м і високим вмістом P₂O₅ — 26 — 28 %.

Фосфоритові родовища треба розглядати як комплексні, бо крім фосфатної речовини, вони часто містять підвищені концентрації інших корисних компонентів. До них належать:

• 1. Глауконіт — значні концентрації цього мінералу характерні звичайно для Ф. платформного типу. Так, в Єгор'євському фосфоритовому родовищі Московської області його вміст становить 10–70 %, а у Верхньокамському — 10–60 %.
• 2. Сполуки ванадію і рідкісних земель. Так, в одному з фосфоритоносних басейнів західних штатів США (у східному Айдахо і західному Вайомінгу) залягають фосфоритові пласти з вмістом 0,2–0,3 % V₂O₅, з яких доцільно видобувати ванадій.
• 3. Сполуки урану. В США (шт. Флорида та ін.) працює кілька установок на підприємствах, що переробляють фосфорити.

За походженням усі родовища Ф. є екзогенними утвореннями і поділяються вони на:

• 1. Морські осадові — біогенні, хемогенні, механічні (перевідкладені). Серед морських виділяють такі літогенетичні типи Ф.: мікрозернисті, зернисті, жовнові і черепашкові.
• 2. Континентальні осадові — залишкові, інфільтраційні, вторинні поклади (алювіальні, скупчення кісток і поверхневі). Серед континентальних Ф. виділяють Ф. кори вивітрювання і органогенні — гуано.

Видобуток фосфоритних руд здійснюється в основному відкритим способом, рідше підземним.

Залежно від характеру сировини і її призначення фосфорити або розмелюють на борошно, або перетворюють їх хімічним способом у розчинні фосфати. І перші, і другі продукти використовують як добрива в сільському господарстві. При цьому фосфоритне борошно застосовують, головним чином, на кислих ґрунтах (підзолистих і тундрових).

Див. Фосфорити України

В Україні поклади фосфоритів пов'язані переважно з крейдовими і палеогеновими відкладами. За промисловим значенням розрізняють перспективні і малоперспективні родовища. У минулому (1870—1934) велике значення мали родовища на Подністров'ї (в Галичині в Незвиськах, гол. у 1930-их pp.). Тепер до перспективних родовищ належать Синичино-Яремівське в Харківській обл. (пром. запаси 2 387 тис. т, пересічний зміст Р₂O₅ — 18 %). Ф. цих родовищ придатні для виробництва фосфоритного борошна. Малоперспективними є Малокомишуватське й Кременецьке в Харківській обл., Андріївське, Тернівське, Краматорське, Черкасько-Знам'янське, Стецьківське в Сумській обл. Родовища на Поділлі вже майже вичерпані.

Родовища та прояви фосфоритів відомі в межах Волино-Подільської плити, на північному сході і південному заході Дніпровсько-Донецької западини, окраїнах Донецького басейну, в Криму та Закарпатті. Стратиграфічно вони зв'язані з відкладами нижнього кембрію, верхньої крейди (головним чином, сеноману) і палеогену. За походженням — це первинні осадові або вторинні (механічно перевідкладені) Ф. Промислові поклади первинних Ф. сеноманського ярусу в північно-західній частині Волино-Подільської плити відомі біля с. Незвисько (Незвиське родовище). Вони утворюють тут два горизонти: нижній — у вапняках і верхній — у глауконітових пісках і пісковиках з потужністю відповідно 0,35–0,45 і 0,45–0,70 м і вмістом Р₂О₅: верхньому — до 8,53 % і нижньому — 5,7 %. Крім того важливим джерелом фосфатної сировини в Україні є родовища високофосфористих керченських залізних руд. Тривалий час потреби сільського господарства задовольнялися в основному за рахунок апатитового концентрату з Кольського півострова, тому подальше розвідування фосфатної сировини в Україні і її вивчення мають першорядне значення.

• 
  Фосфорит
• 
  Краєзнавець Олександр Коваль тримає в руках фосфорит

• Копроліти
• Технологія збагачення фосфоритових руд

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

• Фосфорити // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.