Корисні копалини Австрії
Корисні копалини Австрії. Найважливіші корисні копалини Австрії — нафта, газ, руди заліза, свинцю, цинку, стибію, магнезиту і графіту, вольфраму.
Запаси основних видів корисних копалин Австрії (1998/99)
Корисні копалини |
Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % | |
Підтверджені |
Загальні | |||
Боксити, млн т |
1 |
3 |
52 (Al2O3) |
|
Барит, тис.т |
80 |
100 |
95 (BaSO4) |
|
Вольфрам, тис.т |
24 |
30 |
0,5 (WO3) |
0,9 |
Зал. руди, млн т |
170 |
350 |
32 |
0,1 |
Свинець, тис. т |
100 |
140 |
1,4 |
0,1 |
Вугілля, млн т |
159 |
357 |
|
|
Цинк, тис. т |
320 |
460 |
4,7 |
0,1 |
Берилій, тис. т |
2,7 |
177 |
0,18 |
1,2 |
Нафта
Родовища нафти розташовані г.ч. в північно-західній частині Нижньої Австрії, поблизу Відня, але запаси обмежені. Родов. нафти і газу (підтв. запаси на 1990 відповідно 11,9 млн т та 24 млрд м³) пов'язані з молодими осадовими відкладами Віденського та Передальпійського бас. Нафти малосірчисті (0,21-0,28 %), малопарафінисті (0,15-0,25 %), густина 905—930 кг/м³ та 872 кг/м³ (Передальпійський бас.).
Вугілля
Запаси вугілля знаходяться в багатьох родовищах. Вугілля палеозойської та мезозойської доби — кам'яне, палеоген-неогенової — буре. Поклади кам'яного вугілля в основному відпрацьовані. Запаси бурого вугілля: підтверджені — 50 млн т, загальні — 150 млн т, прогнозні — до 2 млрд т (1990-і рр.). В подальші роки спостерігалося збільшення запасів вугілля. Основні басейни — Кьофлах-Фойтсберґ та Томасройт-Ампфельванґ (г.ч. Штирія, Верхня і Нижня Австрія).
Залізні руди
В А. відомо бл. 300 залізорудних родов. і проявів. Найважливіше родов. — Айзенерц пов'язане з палеозойською ґраувакковою зоною. Рудні мінерали: сидерит, пірит, халькопірит, тетраедрит. Середній вміст Fe — 33-35 %.
Мідь
Запаси руд міді в перерахунку на метал — 50 тис. т. Руди укладені у вигляді кварц-карбонатних жил. Мінерали: сидерит, халькопірит та ін. сульфіди. Найбільше родовище — Міттерберґ.
Поліметали
Відомо багато цинково-свинцевих родовищ, загальні запаси яких в перерахунку на метал по цинку становлять 460, а по свинцю — 140 тис. т. Найбільше родовище — Блайберґ.
Вольфрам
Вольфрамові родовища (Східні Альпи) представлені шеєлітовими скарнами. Загальні запаси — 30 тис. т WO3 , сер. вміст його в руді 0,5 %.
Стибій
Основні стибієві родовища з запасами до 50 тис. т металу (1990) розташовані поблизу Шлайнінга і приурочені до палеозойських відкладів.
Магнезит
В А. є великі родовища магнезиту, головним чином в Каринтії — Брайтенау, Файч, Радентайн, Гохфільцен, Ланерсбах, Трібен і Оберорт, загальні запаси якого — 15-20 млн т (1990).
Графіт
Родовища графіту (запаси близько 11 млн тонн, оцінка 1990 року) приурочені до граувакової зони та древніх кристалічних сланців (Кайзерсберґ, Мюльдорф).
Інші корисні копалини
Численні родовища кам'яної солі знаходяться у Доломітових Альпах. Виявлені численні родов. каоліну, тальку, гіпсу на ін. буд. матеріалів. Крім того є родовища ртутних руд, бариту, піриту та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.