Корисні копалини Австрії

Корисні копалини Австрії. Найважливіші корисні копалини Австрії нафта, газ, руди заліза, свинцю, цинку, стибію, магнезиту і графіту, вольфраму.

Запаси основних видів корисних копалин Австрії (1998/99)

Корисні копалини Австрії

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

1

3

52 (Al2O3)

 

Барит, тис.т

80

100

95 (BaSO4)

 

Вольфрам, тис.т

24

30

0,5 (WO3)

0,9

Зал. руди, млн т

170

350

32

0,1

Свинець, тис. т

100

140

1,4

0,1

Вугілля, млн т

159

357

 

 

Цинк, тис. т

320

460

4,7

0,1

Берилій, тис. т

2,7

177

0,18

1,2

Нафта

Родовища нафти розташовані г.ч. в північно-західній частині Нижньої Австрії, поблизу Відня, але запаси обмежені. Родов. нафти і газу (підтв. запаси на 1990 відповідно 11,9 млн т та 24 млрд м³) пов'язані з молодими осадовими відкладами Віденського та Передальпійського бас. Нафти малосірчисті (0,21-0,28 %), малопарафінисті (0,15-0,25 %), густина 905—930 кг/м³ та 872 кг/м³ (Передальпійський бас.).

Вугілля

Запаси вугілля знаходяться в багатьох родовищах. Вугілля палеозойської та мезозойської доби — кам'яне, палеоген-неогенової — буре. Поклади кам'яного вугілля в основному відпрацьовані. Запаси бурого вугілля: підтверджені — 50 млн т, загальні — 150 млн т, прогнозні — до 2 млрд т (1990-і рр.). В подальші роки спостерігалося збільшення запасів вугілля. Основні басейни — Кьофлах-Фойтсберґ та Томасройт-Ампфельванґ (г.ч. Штирія, Верхня і Нижня Австрія).

Залізні руди

В А. відомо бл. 300 залізорудних родов. і проявів. Найважливіше родов. — Айзенерц пов'язане з палеозойською ґраувакковою зоною. Рудні мінерали: сидерит, пірит, халькопірит, тетраедрит. Середній вміст Fe — 33-35 %.

Мідь

Запаси руд міді в перерахунку на метал — 50 тис. т. Руди укладені у вигляді кварц-карбонатних жил. Мінерали: сидерит, халькопірит та ін. сульфіди. Найбільше родовище — Міттерберґ.

Поліметали

Відомо багато цинково-свинцевих родовищ, загальні запаси яких в перерахунку на метал по цинку становлять 460, а по свинцю — 140 тис. т. Найбільше родовище Блайберґ.

Вольфрам

Вольфрамові родовища (Східні Альпи) представлені шеєлітовими скарнами. Загальні запаси — 30 тис. т WO3 , сер. вміст його в руді 0,5 %.

Стибій

Основні стибієві родовища з запасами до 50 тис. т металу (1990) розташовані поблизу Шлайнінга і приурочені до палеозойських відкладів.

Магнезит

В А. є великі родовища магнезиту, головним чином в Каринтії — Брайтенау, Файч, Радентайн, Гохфільцен, Ланерсбах, Трібен і Оберорт, загальні запаси якого — 15-20 млн т (1990).

Графіт

Родовища графіту (запаси близько 11 млн тонн, оцінка 1990 року) приурочені до граувакової зони та древніх кристалічних сланців (Кайзерсберґ, Мюльдорф).

Інші корисні копалини

Численні родовища кам'яної солі знаходяться у Доломітових Альпах. Виявлені численні родов. каоліну, тальку, гіпсу на ін. буд. матеріалів. Крім того є родовища ртутних руд, бариту, піриту та ін.

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.