Корисні копалини Алжиру

За запасами нафти А. займає 3-є місце в Африці (після Лівії та Нігерії, 1999). На тер. А. відомо понад 180 родов. нафти та газу, які належать до Алжиро-Лівійського нафтогазоносного басейну. Найбільше родов. нафти – Хассі-Месауд, локалізоване в пісковиках кембрію-ордовика. Значні запаси мають родов. Зарзаїтін, Хассі-Туїль, Хассі-ель-Агреб, Тін-Фує, Гурд-ель-Багель та ін.

За запасами газу А. займає 1-е місце в Африці (1999). Основні поклади природного газу пов'язані з Алжиро-Лівійським НГБ. У західній частині басейну (газоносні западини Ахне і Тімімун) газові родовища переважно дрібні і середні. Доведені запаси газу западини Ахне (24 родовища) оцінюються в 267 трлн.м³, западини Тімімун (17 родовищ) – в 290 трлн.м³. Продуктивні силурійські і девонські пісковики, вапняки і доломіт, а також кембрій-ордовицькі і нижньокам’яновугільні відклади на глибинах 900-2400 м. У північно-східній частині НГБ (нафтогазоносні області Тріасова, Гадамес і Іллізі) відкрито 47 газових родовищ. Продуктивні пісковики кембрію, ордовика, силуру-девону, карбону і тріасу. У Тріасовій області (20 газових і газоконденсатних родовищ) найбільше значення мають піщані горизонти тріасу. Газоконденсатне родовище Хассі–Р'Мель розташоване в центральній частині склепіння Тільремт. Продуктивні три горизонти пісковиків нижнього тріасу в інтервалі глибин 2100-2300 м. Початкові геологічні запаси газу – 2.8 трлн.м³. В області Іллізі виявлено близько 20 нафтогазових і 27 газових родовищ. Приблизно 85% запасів газу Алжиру припадає на вільний газ газових родовищ і газових шапок нафтових родовищ; інший газ розчинений в нафті (головним чином родовища Хассі-Мессауд). Основні газові родовища країни, крім Хассі–Р'Мель (в дужках – початкові запаси, що добуваються, млрд м³): Рурд-Нусс (372), Ста (218), Гассі Туїл (195), Тін-Фуйє-Табанкорт (156), Ін-Аменас (155), Хамра (100), Ін-Сала (71) та ін.

За оцінками British Petroleum на 2003 р запаси газу Алжиру (трлн. куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися 4 (3%), 56 років.

Запаси кам'яного вугілля незначні, його родов. (Кенадза, Абадла, Мезаріф) зосереджені у відкладах верхнього карбону в бас. Бешар. Вугілля жирне, спікливе, середньо-зольне (8-20%), вміст летких – 20-35%, сірки - 2-3,5%.

За запасами руд урану А. займає 4-е місце в Африці (після ПАР, Намібії та Нігеру, 1999). Гідротермальножильні родов. руд урану – Тімгауїн, Тінеф і Абанкор розвідані в Ахаггарі.

За запасами залізних руд А. знаходиться на 4-у місці в Африці (після ПАР, Ґвінеї та Лівії, 1998). У Півн. А. розвідані метасоматичні родовища зал. руд у рифогенних вапняках (Джебель-Уенза, Бу-Хадра), загальні запаси яких понад 100 млн т, вміст Fe 40-56%. У синеклізі Тіндуф виявлені найбільші в А. девонські осадові родов. оолітових зал. руд – Гара-Джебілет (загальні запаси 2 млрд т, вміст Fe 50-57%) і Мешері-Абделазіз (2 млрд т, 50-55%). Запаси марганцевих руд незначні, вони зосереджені у вулканогенно-гідротермальному родов. Уед-Геттара (загальні запаси 1,5 млн т, вміст Mn 40- 50%) в районі Бешар.

Основні родовища залізняку такі: 1. Гара-Джебілет, представлене оолітовими залізняком осадового походження. Загальні запаси родовища 2 млрдт. Вміст заліза в рудах 50-57%. Експлуатація цього родовища поки що не ведеться через відсутність інфраструктури і відносно великих витрат на транспортування руди до металургійного комплексу «Хаджар», що знаходиться в районі Аннаби, на північному сході країни (приблизно за 1500 км). 2. Уенза, на базі якого створене найбільше підприємство країни, де відкритим способом розробляється декілька великих покладів гематитових руд, головне з яких розташоване на схилі гори з відміткою вершини 1288 м. Вміст заліза в багатих рудах 53~60 %. Великі обсяги руди із вмістом заліза нижче 47 % умовно відносять до бідних. Загальні запаси родовища оцінюються в 100 млн т. Продуктивність підприємства по руді становить 2,8 млн т/рік при коефіцієнті розкриву бл. 2 т/т. 3. Бу-Хадра знаходиться за 20 км від комплексу «Уенза» і розробляє родовище в межах гори з вершиною 1463 м. Руда - гематит з середнім вмістом заліза 58 %. Родовище складається з двох потужних крутоспадних (кут падіння 60-85°) рудних тіл. Перше рудне тіло розробляється відкритим способом, друге - підземним. 4. Мешері-Абдельазіз – запаси родовища 2 млрдт.

За запасами руд свинцю і цинку А. займає 4-е місце в Африці (1999). У Півн. А. розвинені стратиформні, жильні (телетермальні) і лінзовидні жильні (гідротермальні) родов. поліметалічних руд. Стратиформні родов. руд свинцю і цинку розташовані в карбонатних відкладах юри (Ель-Абед, Деглен), крейди (Керзет-Юсеф, Меслулла, Джебель-Ішмуль). Жили в піщано-глинистих породах крейди (Геррума, Сакамоді) асоційовані з діапірами евапоритів тріасу. Вулканогенні і плутоногенно-гідротермальні мідно-поліметалічні родов. в породах крейди-неогену пов'язані з міоценовими вулканітами (Бу-Суфа, Уед-ель-Кебір) і гранітоїдами (Бу-Дука, Ашайш, Айн-Барбар, Кеф-ум-Тебул). Рудопрояви мідистих пісковиків відомі у відкладах крейди та тріасу (Айн-Сефра, на зах. Сахарського Атласу), кембрію (Бен-Таджін в Угарті) і венду (Ханк на півдні Регібату). Перспективні поліметалічні родовища виявлені в Бумліте (Джіджель) із запасами 200 тис. т металу, а також в Уед-Амізур (Беджайя), де розвідувальними роботами визначений потенціал родовища в обсязі порядку 1,8 млн т металу. Свинцево-цинкове родов. Oued Amizour родовище має ресурс 30 млнт, вміст к.к: 5.74% Zn і 1.39% Pb, в ядрі - 10.89% Zn і 3.04% Pb.

За загальними запасами ртуті (15% світових) Алжир займає 2-е місце у світі (після Іспанії) і 1-е місце в Африці. Родов. ртутних руд виявлені в районі Аззаба серед теригенно-уламкових порід крейди-палеогену і в докембрійських сланцях (родовища Геніша – загальні запаси в перерахунку на метал 4,5 тис. т, вміст Hg 1,16%; Мра-С'Ма відповідно 7,7 тис. т, 3,9%). Родовища Північно-Нумідійської ртутоносної зони в Алжирі: Геніша, Ісмаїл, Фендек, Мра-С’Ма та інш. належать до вулканогенного класу і до карбонатно-поліаргілітового геолого-промислового типу. Руди локалізуються в карбонатній товщі мезозойського віку, зім'ятій в складні складки і перетнутій численними тектонічними порушеннями, що відіграють роль рудопідвідних і рудоконтролюючих структур. Основне промислове значення мають міжформаційні рудні поклади, локалізовані в склепіннях брахіантикліналей або в місцях перегину крил складок, звичайно під шарами глинистих сланців або тектонічної глинки, що грають роль екранів. В рудах, крім кіноварі, присутній метациннабарит. Найбагатше родовище – Мра-С'Ма, де середній вміст ртуті вимірюється десятками процентів. Всі родовища просторово пов'язані з термальними джерелами.

За запасами руд стибію А. займає 2-е місце в Африці; вони зосереджені в Півн. А, на телетермальному родов. Хаммам-Нбайлс. Вольфрам. За запасами вольфрамових руд А. займає 1-е місце в Африці. У Ахаггарі розвідані кварц-каситерит-вольфрамітові ґрейзено-жильні тіла Нахда (Лауні), Тін-Амзі, Ель-Карусса, Башир, Тіфтазунін та ін., асоційовані з гранітами Таурірт. У Півн. А. відоме скарново-шеєлітове родов. Белелієта. Найзначніші за масштабами гідротермальні жильні родов. золота – Тірірін, Тірек, Амесмесса, Тін-Фелькі та ін. – розвідані в докембрійських кристалічних породах Ахаггару. У Півн. А. виявлене родов. Бу-Дуау.

За запасами фосфоритів А. знаходиться на 6-у місці в Африці. У Півн. А. родов. зернистих фосфоритів належать до глинисто-карбонатних відкладів верх. крейди-палеогену. Найбільш великі родов. – Джебель-Онк, Ель-Куїф, Мзайта.

За запасами бариту А. займає 2-е місце в Африці. У Півн. А. виявлені жильні родов. Мізаб (загальні запаси 2,15 млн, т, вміст BaSO₄ 90%), Аффенсу, Бу-Мані, Варсеніс і Сіді-Камбер, в районі Бешар – жильні поля Бу-Каїс, Абадла та ін.

Найбільш значущі за масштабами гідротермальні родов. золота (Тірірін, Тірек, Амесмеса, Тін-Фелькі і інші) розвідані в докембрійських кристалічних породах Ахаггара. На півночі Алжиру виявлене золоторудне родов. Бу-Дуау. Відносно велике родовище золота (Тірірін) розвідане в районі Ахаггара, за 500 км від міста Таманрассета. Вірогідні запаси становлять 327-800 т руди з середнім вмістом золота 18,3 г/т. Ведеться розвідка золотоносного родовища Інаоегі (на площі 20 км²), що знаходиться в районі Ахаггара за 250 км від міста Таманрассета. Тут вже пробурене велике число свердловин і виконаний значний обсяг відкритих і підземних робіт. Передбачається, що запаси родовища складуть близько 56 600 т при вмісті золота в руді 6,02 г/т. За 520 км від міста Таманрассета знаходиться золотоносне родовище Ханан, прогнозні запаси якого 118-200 т з сер. вмістом 16,2 г/т.

На початку XXI ст. ряд золотих перспектив був ідентифіковано в регіоні Гоґґар (Hoggar) Південного Алжиру Національним гірничим бюро ORGM (National Burea of Mining and Geological Research) і компанією Enterprise D’Exploitation des Mines D’or (ENOR).

Крім того, розвідане велике родов. целестину Бені-Мансур, загальні запаси якого – 6,1 млн т; відомі родов. піритів (запаси невеликі), кам’яної солі та ін. В країні є перспективи відкриття нових родовищ марганцю і міді (район Ougarta), міді, молібдену і золота в районі Reguibat, а також олова, вольфраму, урану і алмазів.

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Алжиру
• Гірнича промисловість Алжиру
• Геологія Алжиру
• Економіка Алжиру

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В.С. Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світу: Алжир / В.С.Білецький. – Донецьк, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/doc/index.php?ELEMENT_ID=29859