Корла Август Фідлер
Корла Август Фідлер, псевдоніми — Петрович, Сербовський (в. -луж. Korla Awgust Fiedler; нар. 15 листопада 1835, село Недашюц, біля міста Геда, Німеччина — 16 травня 1917, Будішин, Німеччина) — лужицький педагог, музикант, перекладач, поет, редактор і громадський діяч.
| Корла Август Фідлер | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 листопада 1835 Nedaschütz/Njezdašecyd, Геда, Баутцен, Саксонія |
| Помер |
16 травня 1917 (81 рік) Бауцен, Королівство Саксонія, Німецький рейх |
| Поховання | Тухорське кладовище |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Крайноставська учительська семінарія |
| Знання мов | верхньолужицька |
| Членство | Матиця серболужицька |
Біографія
Корла Август Фідлер народився 15 листопада 1835 в Верхньолужицькому селі Недашюц в околицях міста Геда. Після закінчення педагогічного училища в Будішині працював протягом двох років учителем в Каменці і Мільстріхе. З 1858 року викладав в Будішинському педагогічному училищі. У 1868 році був призначений в цьому училищі старшим викладачем. У цьому ж училищі викладав верхньолужицьку мову.
Співпрацював з лужицьким композитором Корлою Августом Коцором. У 1860 році видав поетично-пісенний збірник «Lumir» зі святковими піснями лужичан. Перекладав на верхньолужицьку мову німецькі пісні і вірші Йоганна Гете, Людвіга Уланда, Генріха Гейне і Августа Гайнріха Гофмана фон Фаллерслебена. У 1857 році вступив в лужицьку просвітницьку організацію «Матиця сербська». У 1861 році опублікував в літературному журналі «Łužičan» еротичну пісню. Цю пісню виконувала лужицька співачка Матильда Стангец, на якій в 1869 році одружився і прожив з нею до її смерті в 1871 році. Після смерті своєї дружини припинив займатися поетичною діяльністю.
З 1866 року по 1872 рік був редактором літературного журналу «Łužičan», на сторінках якого публікував свої пісенні та поетичні твори. Також публікував свої твори в газеті «Serbske Nowiny», журналах «Pomhaj Bóh» (був редактором цього журналу до 1901 року) і «Časopis Maćicy Serbskeje».
Протягом багатьох років був головою відділу з природознавства просвітницької організації «Матиця сербська». З 1873 року по 1917 рік завідував книгарнею «Матиці сербської».
Помер 16 травня 1917 року в Баутцені (Будішин).
Твори
- «Kak Pětr lěkari», 1875;
- «Serbske spěwanske swjedźenje wot lěta 1845 hač do 1851», 1860;
- «Pućowanje po Delnich Łužicach», 1862;
- «Mysle a přirunanja», 1864;
- «Towaršny spěwnik za serbski lud», 1878;
- «Spěwna radosć», 1880.
Література
- Гугнін А. А., Введення в історію серболужицької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 95, ISBN 5-7576-0063 -2
- Jan Cyž: Fiedler, Korla Awgust; Jan Šołta, Pětr Kunze, Franc Šěn (wud.): Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1984, s. 132sl.
- A. Černý, Nekrolog — Časopis Maćicy Serbskeje 70 (1917), str. 58-65
- O. Wićaz, Wutrobine nalěćo Mathildy Stangec a Korle A. Fiedlerja, Budyšin 1922
- Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow, Jan Šołta, Pětr Kunze a Franc Šěn, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina, 1984