Людвіг Уланд
Людвіг Уланд | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Ludwig Uhland | ||||
| ||||
Народився |
26 квітня 1787 Тюбінген, Швабія | |||
Помер |
13 січня 1862 (74 роки) Тюбінген, Німецька імперія | |||
Поховання | Баден-Баден | |||
Громадянство | Німецька імперія | |||
Національність | німець | |||
Діяльність | поет | |||
Сфера роботи | German-language lyricd | |||
Alma mater | Тюбінгенський університет | |||
Мова творів | німецька | |||
Жанр | романтизм | |||
Членство | Прусська академія наук і Burschenschaft Germania Tübingend | |||
Батько | Johann Friedrich Uhlandd | |||
Брати, сестри | Luise Uhlandd | |||
У шлюбі з | Emilie Uhlandd | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Людвіг Уланд у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Людвіг Уланд (нім. Ludwig Uhland; 26 квітня 1787, Тюбінген — 13 листопада 1862, Тюбінген) — німецький поет, представник «швабської школи» (нім. Schwäbische Dichterschule) — групи пізніх німецьких романтиків (Ю. Кернер, Г. Шваб, В. Гауф, Е. Мьоріке та ін.).
Життєпис
Людвіг Уланд народився 26 квітня 1787 року в Тюбінгену. Захоплювався романтизмом, досліджував старофранцузьку та старонімецьку поезію. Вивчаючи середньовічний епос, Людвіг Уланд намагався перейняти її у свою творчість. Поет, вчений, правник та суспільний діяч Швабії. Член вюртемберзького ландтагу. Після Весни народів у 1848 році переходить демократичну опозицію в Штутгардському парламенті. Прихильник романтичного народництва та націоналізму. У творчості висловлював позицію консервативного традиціоналізму дрібного та середнього бюргерства. Творчість Уланда це остання епоха німецького романтизму. У переважній більшості своєї творчості він застосовує «повернення до історії», ідеалізуючи період Середньовіччя.
До творчості Уланда звертались Едвард Гріг, Йоганнес Брамс, Ференц Ліст, Фелікс Мендельсон, Франц Шуберт, Роберт Шуман, Каміль Сен-Санс, Річард Штраус, Макс Регер, Олексій Верстовський, Олександр Даргомижський, Микола Метнер та інші композитори[1]. Український переклад поезії Людвіга Уланда здійснив Павло Грабовський, опублікована у збірці «З чужого поля» у 1895 році. Російською Уланда перекладали В. Жуковський, Федір Тютчев, Михайло Михайлов, Афанасій Фет, Петро Вейнберг, Олександр Чижевський та інші.
Примітки
- Див. детальніше тут Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine..
Література
- Грабовський П. З чужого поля. — Львів : Накладом Костя Паньковського, 1895. — С. 100
- Уланд Л. Стихотворения. — М., «Художественная литература», 1988. — 224 с., 25 000 экз.
- История немецкой литературы. — М., 1966. — Т. 3.
- Избранные стихотворения в переводе русских поэтов. — Пг., 1902 («Русская классическая библиотека», изд. под ред. А. Н. Чудинова, сер. II, вып. XXIII)
- Жирмунский В. Последние немецкие романтики, «История западной литературы» (1800—1910), под ред. Ф. Батюшкова, т. III, кн. 10, М. (1916).
- Thomke Н. Zeitbewusstsein und Geschichtsauffassung im Werke Uhlands. — Bern, 1962.
- Froeschle H. Ludwig-Uhland und die Romantik. — Köln — Wien, 1973.
- Uhlands Gedichte, Kritische Ausgabe von E. Schmidt und J. Hartmann, 2 Bde. — Stuttgart, 1898.
- Uhlands sämtliche Werke, hrsg. v. H. Fischer, 6 Bde. — Stuttgart, 1892.
- Uhlands Tagebuch, 1810—1820, hrsg. v. J. Hartmann, 2 Aufl. — Stuttgart, 1898.
- Briefwechsel zwischen J. V. Lassberg und L. Uhland, hrsg. v. F. Pfeiffer. — Wien, 1870.
- Mayer K. L. Uhland, seine Freunde und Zeitgenossen, 2 Bde. — Stuttgart, 1867 [Uhland E.].
- Notter F. L. Uhland. — Stuttgart, 1863.
- Keller A. V. Uhland als Dramatiker. — Stuttgart, 1877.
- Haag H. L. Uhland, Die Entwicklung des Lyrikers und die Genesis des Gedichtes. — Stuttgart, 1907.
- Heine H. Die Romantische Schule. — Hamburg, 1836.
- Heine H. Zeitung für die elegante Welt / Schwabenspiegel. — 1838. — № 236, l/XII.
- Fischer H. Die Schwäbische Litteratur im 18. u. 19. Jh. — Tübingen, 1911.
- Walzel O. Deutsche Romantik. — Lpz., 1908.
- Schneider Н. Uhland. — В., 1920.
Посилання
- Швабські романтики // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 582-583.
- Уланд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.