Корнелій Янсен
| Корнелій Янсен | ||||
|---|---|---|---|---|
| лат. Cornelius Otto Jansenius | ||||
| богослов, мислитель, письменник | ||||
 | ||||
| Народження |
28 жовтня 1585 Аквай, коло Лердама, Нідерланди | |||
| Смерть |
6 травня 1638 (52 роки) Іпр, Фландрія, Іспанські Нідерланди (тепер Бельгія) чума | |||
| Поховання | Saint Martin's Cathedrald | |||
| Підданство |
 Республіка Об'єднаних провінцій | |||
| Знання мов |
| |||
| Ім'я при народженні |
Корнелій (Корнеліс) Отто Янсен (Янсеній) (лат. Cornelius Otto Jansenius) | |||
| Псевдонім | Alexander Patricius[2], Alexander Patricius Armacanus[2] і Armacanus Patricius[2] | |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Universities in Leuvend | |||
| Вчене звання | професор | |||
| Основні інтереси | теологія | |||
| Alma mater | Старий Левенський університет | |||
| Історичний період | пуританство | |||
| Посада | католицький єпископ[3] і diocesan bishopd | |||
| Конфесія | Католицька церква[3] | |||
|
| ||||
 Корнелій Янсен у Вікісховищі | ||||
Корне́лій Янсе́н (лат. Cornelius Otto Jansenius; *28 жовтня 1585, Аквай — †6 травня 1638, Іпр) — голландський єпископ, засновник католицького богословського вчення, відомого як янсенізм.
Навчався в Парижі та Левені (Лувені), де в 1617 році очолив новий католицький коледж.
У 1630 він став професором богослов'я в Лувені. У 1636 — Янсен став єпископом Іпрським Католицької Церкви.
В Іпрі завершив твір: «Augustinus, sive doctrina S-ti Augustini de humanae naturae sanitatae, aegritudine, medicina etc.». У цій книзі Янсен виставляв філософію Аристотеля винуватицею пелагіянської єресі й стверджував, абсолютно в дусі Августина, що людська природа порочна, що свободи волі не існує, що порятунок людини залежить не від діл його, а від іскупительної сили божественної благодаті, що врятуються тільки ті, які визначені до спасіння.
Янсен притримувався поглядів щодо догмату про напередвизначення, схожих з Жаном Кальвіном. До його послідовників належить французький вчений й філософ Блез Паскаль.
За життя Янсен у своїх творах полемізував з єзуїтами, а 1635 року опублікував памфлет «Mars Gallicus», де осуджував кардинала Рішельє за підтримку протестантів під час Тридцятирічної війни.
Учення Янсена, викладене в його книзі про Авґустина, стало основою янсенізму.
У 1653 році янсенізм засудив папа Інокентій X.
Праці
- Augustinus, sive doctrina Sti. Augustini de humanae naturae sanitate, aegritudine, medicina adversus pelagianos et massilienses. 3 томи. Löwen 1640. Репринт: Minerva, Frankfurt a. Main 1964
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Янсений, Корнелий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XLIa. — С. 679. (рос. дореф.)
- Louis Cognet, Le jansénisme, Paris, PUF, collection " Que sais-je ? " n°960, 1967.
- Hervé Hasquin (dir.), Dictionnaire d'histoire de Belgique. Vingt siècles d'institutions, les hommes, les faits, Bruxelles, Didier Hatier, 1988, p. 260.
Посилання
- Янсеніус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.