Корнел Діну

Корнел Діну (рум. Cornel Dinu, нар. 2 серпня 1948, Тирговіште) — румунський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Корнел Діну
Корнел Діну
Корнел Діну у 2009 році
Особисті дані
Народження 2 серпня 1948(1948-08-02) (73 роки)
  Тирговіште, Румунія
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство  Румунія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1956–1966 «Металул» (Тирговіште)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1966–1983 «Динамо» (Бухарест) 454 (53)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1968–1981 Румунія 75 (7)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1984–1985 «Динамо» (Бухарест)
1985–1986 «Тирговіште»
1987–1988 «Тиргу-Муреш»
1988 «Оцелул»
1989 «Університатя» (Клуж)
1990–1991 «Олт Скорнічешть»
1992–1993 Румунія
1996 «Динамо» (Бухарест)
1998–2001 «Динамо» (Бухарест)
2002–2003 «Динамо» (Бухарест)
Звання, нагороди
Нагороди

Орден «Meritul Sportiv»d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав протягом усієї кар'єри за клуб «Динамо» (Бухарест), з яким став шестиразовим чемпіоном Румунії та дворазовим володарем Кубка Румунії. Згодом працював у клубі як тренер, вигравши з командою ще одне чемпіонства та два національні кубки. Також грав, а потім був і головним тренером у національній збірній Румунії. Футболіст року в Румунії, за версією газети Gazeta Sporturilor в 1970, 1972 і 1974 роках.

Клубна кар'єра

Народився 2 серпня 1948 року в місті Тирговіште. Вихованець футбольної школи клубу «Металул» з рідного міста

1966 року став гравцем столичного «Динамо» (Бухарест), кольори якого і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих вісімнадцять років. Дебютував в Дивізіоні А 25 вересня 1966 року в матчі проти «Брашова» (0:1)[1] і більшість часу, проведеного у складі бухарестського «Динамо», був основним гравцем захисту команди. За цей час шість разів виборював титул чемпіона Румунії та двічі ставав володарем Кубка Румунії. У 1970, 1972 і 1974 роках визнавався найкращим румунським футболістом, крім того 1970 року посів 24 місце у номінації на «Золотий м'яч»[2][3]. У підсумку він провів 454 матчі у вищій лізі і відзначився 53 забитими м'ячами[1]. Його останній матч відбувся 18 червня 1983 року проти «Університаті» (Крайова) 1:1[1].

Корнел Діну у 1971 році.

Виступи за збірну

1 травня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в товариській грі проти Австрії (1:1)[1].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, на якому він провів усі три матчі — проти Англії, Чехословаччини та Бразилії, але команда не подолала груповий етап.

У 1979 році Діну обійшов Мірчу Луческу за кількістю зіграних матчів за збірну, ставши абсолютним рекордсменом команди, і залишався таким до 1984 року, коли досягнення Корнела побив Ласло Белені.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у її формі 75 матчів, забивши 7 голів. Значну частину з них Корнел провів у статусі капітана. Оскільки сім з цих ігор, в яких він забив два голи, відбулися в рамках Олімпійських ігор, ФІФА вилучила їх із статистики в 1999 році, зменшивши офіційні цифри до 68 ігор та 5 голів[4].

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця 1983 року Діну залишився у команді і увійшов у тренерський штаб Ніколае Думітру в «Динамо» (Бухарест). В першому ж сезоні клуб дійшов до півфіналу Кубка європейських чемпіонів 1983/84, вибивши по ходу турніру володаря трофею західнонімецький «Гамбург» — у Бухаресті «Динамо» розгромило суперника 3:0, а на виїзді, програючи 0:3, зуміло на останніх хвилинах забити два голи.

У вересні 1984 року Діну був призначений на посаду головного тренера, але був звільнений у квітні 1985 року і у наступні роки він тренував ряд румунських клубів-середняків, не вигравши жодного трофея. Також Діну займав пост державного секретаря в Міністерстві молоді та спорту в 1989 і 1990—1992 роках.

1992 року прийняв пропозицію очолити збірну Румунії, яку мав вивести на чемпіонат світу 1994 року. Команда вдало почала відбір, розгромивши спочатку Фарери (7:0), а потім і Уельс з рахунком 5:1. Втім надалі результати погіршились і після поразки в 7 турі від Чехословаччини 2:5 Федерація футболу Румунії вирішила звільнити Корнела Діну і його помічника Георге Йоргулеску. Загалом Діну очолював збірну 13 іграх, вигравши 7, зігравши внічию 2 і програвши 4[5]. Новим тренером збірної став Ангел Йорденеску, який виграв решту ігор відбору та вивів команду на «мундіаль», де Румунія дійшла до чвертьфіналу.

У 1993—1995 роках він був директором «Прогресула», потім в 1996 році повернувся на тренерську посаду в свою колишню команду «Динамо», яку з перервами тренував до 2003 року. За цей час він виграв два чемпіонські титули в сезонах 1999/00 і 2001/02, а також два кубка Румунії в 2000 і 2001 роках.

В сезоні 2007/08 працював у клубі на посаді технічного директора. Також працював заступником адміністратора «Динамо»[6][7] і постійно запрошується на різні футбольні тематичні шоу.

У березні 2008 року він був нагороджений орденом «За заслуги в спорті» третього класу «в знак вдячності за його участь у фінальному турнірі чемпіонату світу 1970 року в Мексиці і за іншу діяльність»[8][9].

Титули і досягнення

Як гравця

«Динамо» (Бухарест): 1971, 1973, 1975, 1977, 1982, 1983
«Динамо» (Бухарест): 1968, 1982

Як тренера

«Динамо» (Бухарест): 2000
«Динамо» (Бухарест): 2000, 2001

Особисті

  • Футболіст року в Румунії: 1970, 1972, 1974

Особисте життя

Здобув освіту юриста в Бухарестському університеті, за що отримав прізвисько «прокурор»[10]. Має сина, Корнела Штефана Діну (нар 1988).

19 липня 2011 року Діно переніс інфаркт міокарда і був доставлений до клініки Spitalul de Urgențǎ Floreasca в Бухаресті[11].

15 грудня 2011 року його дружина, від якої у нього народився син, померла внаслідок цукрового діабету[12].

Примітки

  1. Cornel DINU. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 30 грудня 2020.
  2. Pierrend, José Luis (1 лютого 2006). European Footballer of the Year ("Ballon d'Or") 1970. RSSSF. Процитовано 15 грудня 2020.
  3. Dumitru Macri, primul fotbalist român nominalizat la Balonul de Aur! Gică Hagi, aproape de succes în 1994 [Dumitru Macri, the first Romanian footballer nominated for the Golden Ball! Gica Hagi, almost successful in 1994] (Romanian). Fanatik.ro. 30 листопада 2018. Процитовано 15 грудня 2020.
  4. http://rsssf.com/miscellaneous/roem-recintlp.html
  5. National football team manager Cornel Dinu. eu-football.info. Процитовано 30 грудня 2020.
  6. Obiectiv — Vocea Brăilei: «Cornel Dinu ramine doar administrator delegat la FC Dinamo», 3 septembrie 2005, accesat 18 octombrie 2016
  7. România Liberă vom 3. September 2005[недоступне посилання з 01.03.2019 історія], abgerufen am 29. Juli 2011 (rumänisch)
  8. DECRET privind conferirea Ordinului și Medaliei Meritul Sportiv. Monitorul Oficial al României Nr. 241. 28.03.2008. с. 3. Процитовано 26.08.2016.
  9. Decorarea unor personalități ale fotbalului românesc. Administrația Prezidențială. 25.03.2008. Процитовано 26.08.2016.
  10. 25 de supranume ale unor personaje importante din fotbalul românesc. Gazeta Sporturilor. 25.12.2014. Процитовано 26.12.2014.
  11. Gazeta Sporturilor vom 19. Juli 2011, abgerufen am 29. Juli 2011
  12. Adevărul vom 15. Dezember 2011, abgerufen am 17. Dezember 2011

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.