Корольов Олександр Іванович

Олекса́ндр Іва́нович Корольо́в (* 24 жовтня 1958, Вроцлав, Польща) — віцепрезидент Придністровської Молдавської Республіки.

Корольов Олександр Іванович
3-ій Віцепрезидент Придністровської Молдавської Республіки
Нині на посаді
На посаді з 13 грудня 2006
Президент Смирнов Ігор Миколайович
Попередник Леонтьєв Сергій Федорович
5-ий Міністр внутрішніх справ ПМР
20 лютого 2002  22 січня 2007
Президент Смирнов Ігор Миколайович
Попередник Володимир Анатолійович Курисько
Наступник Вадим Миколайович Красносельський
Народився 24 жовтня 1958(1958-10-24) (63 роки)
Вроцлав, Польща
Відомий як політик
Країна Польська Народна Республіка, СРСР, Росія і Придністров'я
Освіта Державний педагогічний університет імені Іона Крянге
Нагороди Орден «За заслуги» І ступеня, орден «Трудова слава», орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах Придністровської Молдавської Республіки» ІІІ ступеня, медаль «Захиснику Придністров'я», медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, медаль «Учаснику миротворчої операції в Придністров'ї», ювілейна медаль «10 років митним органам Придністровської Молдавської Республіки», почесне звання «Заслужений працівник Міністерства внутрішніх справ», нагрудний знак «За розвиток митної служби Придністровської Молдавської Республіки»

Біографія

У 1965 році вступив до Бендерської середньої школи, яку закінчив у 1975 році. Після закінчення середньої школи працював слюсарем на заводі «Прилад» м. Бендери.

У 1976 році вступив до Кишинівський педагогічний інститут ім. І. Крянге.

У 1980 році закінчив вищевказаний навчальний заклад і був призваний до лав Радянської Армії.

У 1985 році був направлений для проходження служби в МВС МРСР на посаду інспектора у справах неповнолітніх Бендерського МВВС. У 1987 році переведений у відділення карного розшуку на посаду оперуповноваженого. У 1989 році призначений старшим оперуповноваженим по розкриттю тяжких злочинів.

У 1992 році на посаді начальника Кримінального розшуку звільнився з органів внутрішніх справ Молдови, через незгоду з політикою Уряду проводиться Молдови щодо втягування працівників ОВС у збройний конфлікт.

У червні 1992 року брав участь у бойових діях у складі спеціального загону по захисту ПМР від молдавських націоналістів. Нагороджений медаллю «Захиснику Придністров'я».

З 1996 року проходив службу в МВС ПМР на посадах: заступника начальника, він же начальник кримінальної міліції Бендерського МВВС, Першого заступника міністра, він же начальник кримінальної міліції, Міністра внутрішніх справ ПМР.

У 1998 році нагороджений Грамотою Президента Придністровської Молдавської Республіки за хороші показники в професійній діяльності.

За активну професійну діяльність в органах внутрішніх справ ПМР, згідно з Указом Президента нагороджений Орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах ПМР» ІІІ ступеня. За особистий внесок у захист економічного суверенітету та безпеки ПМР Орденом «Трудова Слава», нагрудним знаком «За розвиток митної системи ПМР».

За особистий внесок у становлення і розвиток правоохоронних органів ПМР присвоєно почесне звання «Заслужений працівник МВС».

У грудні 2006 року при виборах Президента Придністровської Молдавської Республіки балотувався на пост Віцепрезидента ПМР. Згідно з Постановою Центральної виборчої комісії № 151 від 13 грудня 2006 року обраний на посаду Віцепрезидента ПМР (Керівник Адміністрації Президента).

Згідно з Указом Президента Придністровської Молдавської Республіки № 135 від 5 лютого 2007 року призначений секретарем Ради безпеки ПМР.

Одружений, має двох дітей.

Нагороди

  • 23 жовтня 2008 — орден «За заслуги» І ступеня (за заслуги в становленні і розвитку Придністровської Молдавської Республіки, активну державну діяльність, високі організаторські та професійні здібності і у зв'язку з 50-річчям з дня народження).[1]
  • 15 вересня 2004 — орден «Трудова слава» (за особистий внесок у захист і зміцнення економічного суверенітету і безпеки Придністровської Молдавської Республіки і у зв'язку з 12-ю річницею з дня утворення митних органів Придністровської Молдавської Республіки).[2]
  • 13 жовтня 2003 — орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах Придністровської Молдавської Республіки» ІІІ ступеня (за активну професійну діяльність в органах внутрішніх справ Придністровської Молдавської Республіки, високі організаторські здібності і у зв'язку з 45-річчям з дня народження).[3]
  • 13 червня 1997 — медаль «Захиснику Придністров'я» (за мужність і стійкість, героїчну працю і високий патріотизм, проявлені при захисті міста Бендери від агресії Молдови).[4]
  • 27 серпня 2007 — медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (за заслуги в становленні і розвитку Придністровської Молдавської Республіки, активну громадську і професійну діяльність та у зв'язку з 17-ю річницею з дня утворення Придністровської Молдавської Республіки).[5]
  • 29 липня 2002 — медаль «Учаснику миротворчої операції в Придністров'ї» (за активну підтримку і надання допомоги миротворчим силам у проведенні заходів щодо встановлення і підтримання миру і у зв'язку з 10-річчям від дня початку миротворчої операції в Придністров'ї).[6]
  • 1 жовтня 2002 — ювілейна медаль «10 років митним органам Придністровської Молдавської Республіки» (за активну діяльність у формуванні і розвитку митних органів Придністровської Молдавської Республіки і у зв'язку з 10-річчям з дня утворення митних органів Придністровської Молдавської Республіки).[7]
  • 23 жовтня 2006 — почесне звання «Заслужений працівник Міністерства внутрішніх справ» (за особистий внесок у становлення і розвиток правоохоронних органів Придністровської Молдавської Республіки, високі організаторські та професійні здібності).[8]
  • 23 вересня 2005 — нагрудний знак «За розвиток митної служби Придністровської Молдавської Республіки» (за особливий внесок у становлення, розвиток і вдосконалення митної системи Придністровської Молдавської Республіки, забезпечення економічної безпеки Придністровської Молдавської Республіки і організацію ефективної роботи митних органів Придністровської Молдавської Республіки і в зв'язку з 13-ю річницею від утворення митних органів Придністровської Молдавської Республіки).[9]

Примітки

  1. Указ Президента ПМР від 23 жовтня 2008 року № 981[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Указ Президента ПМР від 15 вересня 2004 року № 478[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Указ Президента ПМР від 13 жовтня 2003 року № 470[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Указ Президента ПМР від 13 червня 1997 року № 319[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. Указ президента ПМР від 27 серпня 2007 року № 550[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. Указ Президента ПМР від 29 липня 2002 року № 460[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. Указ Президента ПМР від 1 жовтня 2002 року № 595[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Указ Президента ПМР від 23 жовтня 2006 року № 589[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Указ Президента ПМР від 23 вересня 2005 року № 490[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.