Королівська галісійська академія

Королівська ґалісійська академія (КГА; гал. Real Academia Galega, RAG) — наукова установа, заснована в Ґалісії у 1906 році з метою вивчення культури ґалісійського народу, відтворення, захисту та розвитку ґалісійської мови. Виконує функції регулятора мовної та літературної норми ґалісійської мови в усіх територіях її вжитку, зокрема країни Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Куба, Уругвай). Проводить дослідження спадщини ґалісійської літератури й документальних пам'яток.

Королівська ґалісійська академія
гал. Real Academia Galega
Тип організація
академія
мовний регуляторd
національна академія наукd
Засновано 30 вересня 1906
Країна  Іспанія
Штаб-квартира Ла-Корунья
43°22′09″ пн. ш. 8°23′40″ зх. д.
Керівник Víctor Fernández Freixanesd, Хесус Алонсо-Монтеро, Francisco Fernández del Riegod, Manuel Murguíad, Andrés Martínez Salazard, Francisco Ponte Blancod, Eladio Rodríguezd, Manuel Lugris Freired, Manuel Casas Fernándezd, Sebastián Martínez Riscod і Domingo García-Sabelld
Вебсайт academia.gal
 Королівська галісійська академія у Вікісховищі

Офіційною мовою академії є ґалісійська мова. Штаб-квартира розташована в Ла-Коруньї. З 28 березня 2017 року посаду президента академії займає Віктор Фернандес Фрейшанес.

Історія створення

Після Королівської академії іспанської мови КГА є другою найстарішою мовною академією Іспанії. Згідно зі статутом КГА від 2000 року, ґалісійською мовою вважається мова, якою говорять у Ґалісії, а також і її розмовні варіанти за її межами — в Астурії, Леона і Саморі.

Як випливає з Пролога статуту, Королівська ґалісійська академія почала свою роботу 4 вересня 1905 року[1], але офіційною датою її заснування вважається 30 вересня 1906 року — день проведення інавґураційних зборів. Там ж вказується припущення, що без імпульсу з консолідації зусиль і постійної фінансової підтримки ґалісійських емігрантів з Куби заснування академії могло б не відбутися. Створенню академії передувала підготовча робота ґалісійських патріотів за активної участи Шосе Фонтенла Леала (Xosé Fontenla Leal) і Мануела Курроса Енрікеса в Ініціативній асоціації зі створення Ґалісійської академії (Asociación Iniciadora y Protectora de la Academia Gallega)[1].

25 серпня 1906 року король Іспанії Альфонсо XIII затвердив установчі документи і встановив титул академії «Королівська» (Real)[2]. Першим президентом став Мануель Мургія. Зараз академія складається з трьох секцій: мовної, літературної та історичної. Вищим органом організації, що приймає найважливіші рішення з її діяльності, вважається Пленум, який проводиться за участю 30 дійсних членів. Повсякденна робота ведеться Виконавчою комісією, до якої входять президент, секретар, скарбник, бібліотекар-архіваріус і віце-секретар.

Завдання

Встановлює і регулює граматичні, орфографічні та фонетичні норми ґалісійської мови; складає у словниках лексичний тезаурус, що публікується; вносить лексичні оновлення; вивчає ґалісійську ономастику; стежить за дотриманням мовних прав; сприяє розвитку ґалісійської мови. Визначає діяча культури, якому присвячується черговий День ґалісійської літератури[3].

15 червня 1983 року, згідно з Конституцією 1978 року, академія прийняла закон про нормалізацію ґалісійської мови[4].

День ґалісійської літератури

20 березня 1963 року на честь 100-ліття публікації поетичного збірника Росалії де Кастро «Ґалісійські наспіви» (Cantares Gallegos) був заснований День ґалісійської літератури, який щороку відзначається 17 травня, і який з 1991 року став офіційним святом Ґалісії.[5]

Члени академії

Спочатку академіків було 40, але після прийняття нового статуту 2000 року до складу академії входять почесні академіки, 30 дійсних членів (academіcos número de)[2] і 60 членів-кореспондентів[2]. Дійсні члени обираються Пленумом. Дійсний член втрачає свій статус, залишаючи територію вживання ґалісійської мови і в такому разі стає почесним академіком. Звання академіка присуджується за значний внесок у діяльність академії при висуненні кандидатури трьома дійсними членами[2]. Звання члена-кореспондента присуджується Пленумом академії особі, що займається науковими дослідженнями організації і яка не бере участь у діяльності державних органів.

Президенти академії
Перший президент академії Мануел Мургія
  • Віктор Фернандес Фрейшанес(28.03.2017 — по н. ш.)[6]
  • Шесус Алонсо Монтеро (20.04.2013 — 17.03.2017)
  • Шосе Луїс Мендес Феррін (23.01.2010 — 13.03.2013)
  • Шосе Рамон Баррейро Фернандес (20.12.2001 — 22.01.2010)
  • Франсиско Фернандес дел Рієґо (29.11.1997 — 29.11.2001)
  • Домінго Ґарсія-Сабел Рівас (Domingo García-Sabell Rivas, 06.11.1977 — 29.06.1997)
  • Себастіян Мартінес-Ріско і Масіас (09.10.1960 — 24.09.1977)
  • Мануел Касас Фернандес (15.10.1944 — 30.07.1960)
  • Еладіо Родрігес Гонсалес (19.06.1944 — 15.10.1944)
  • Мануел Касас Фернандес (13.12.1942 — 19.06.1944)
  • Мануел Лугріс Фрейре (28.05.1934 — 20.08.1935)
  • Еладіо Родрігес Гонсалес (20.11.1926 — 04.03.1934)
  • Франсиско Понте Бланко (31.03.1924 — 23.08.1926)
  • Андрес Мартінес Салазар (12.05.1923 — 06.10.1923)
  • Мануел Мургія (04.09.1905 — 02.02.1923)

Публікації

З часу заснування й донині виходить офіційний науковий орган «Бюлетень Королівської ґалісійської академії» (з 1906 року Boletín de la Academia Gallega, пізніше і до 1980 року Boletín de la Real Academia Gallega, і з 2000 року Boletín da Real Academia Galega)[7].

Примітки
  1. Estatutos, Prólogo.
  2. Estatutos.
  3. Estatutos, Capítulo I. Artigo 2.
  4. Lei 3/1983, do 15 de xuño, de Normalización Lingüística (галіс.). Diario Oficial de Galicia. 14 червня 1983.
  5. Historia do Día das Letras Galegas (галіс.). Real Academia Galega.
  6. Víctor Fernández Freixanes (галіс.). Real Academia Galega. Процитовано 29 вересня 2018.
  7. Publicacións da RAG (галіс.). Real Academia Galega. Процитовано 29 вересня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.