Галісійці

Загальна чисельність галісійців — понад 4 мільйона осіб, з них понад 3 мільйона осіб у Іспанії, понад півмільйона в Аргентині, решта — в інших країнах Латинської Америки, США та Португалії. Галісійці становлять 8,2 % населення Іспанії (див.).

Основна стаття: Галісійська мова.

Галісійці розмовляють галісійською мовою (ґалєго) західно-романської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної родини. Галісійська мова близька до португальської мови. У Галісії галісійською розмовляють понад 90 % населення. Писемність на основі латинки. Біблію галісійською мовою повністю перекладено лише в 1989—1992 роках (див.).

Етногенез галісійців пов'язаний з племенами галаїків, що являли собою результат суміші прийшлих кельтів і автохтонних естрімніїв. За походженням галісійці близькі португальцям. У Середньовіччі у зв'язку з приєднанням до Кастилії (Іспанії) піддавалися кастилізації (іспанізації). З початків 19 ст. виник рух за відродження галісійської нації, мови та культури галісійців. З кінця 19-го — на початку 20-го століть велика кількість галісійців емігрували до Латинської Америки, надто до Аргентини та Уругваю. У 1981 р. галісійці отримали автономію. У 90-ті роки 20 століття і дотепер відбувається підйом інтересу до національної культури серед галісійців.

галісійський національний жіночий костюм

Етнографічно галісійці близькі до решти населення Півночі Піренейського (Іберійського) півострова.

Галісійцям притаманні розташовані близько одне до одного невеликі поселення без строгого планування, хутори тощо. Специфічне галісійське житло — пальоса.

У національних строях переважають темні кольори і грубі вовняні тканини, сукно, фланелі. Жіночий національний костюм — довга спідниця і кохта з корсажем, як деталі — спідниця-накидка (мантео) і хустка, що схрещується на грудях, а закріплюється на спині (денґе). Жіночий наряд зазвичай гаптований стрічками, прикрашений оздобами з бурштину. Головний убір — також хустка. Чоловічий національний костюм галісійців складається з вузьких (святкові) або широких (повсякденні — для роботи на полі) штанів до колін, сорочки, жилету і куртки. Чоловіче і жіноче взуття — шкіряні черевики.

Галісійська кухня відзначається простотою і невибагливістю. Національні страви — пульпада, поте галєго, свинячі ковбаски (чорісос), овочевий суп (кальдо галєго), свиняче сало з додаванням різноманітних спецій і житній хліб. Серед напоїв популярними є, як і повсюди в Іспанії, вина, а також лікери.

У духовній культурі (пісенний фольклор) відчутні кельтські впливи. Традиційний музичний інструмент — гайта (волинка). В усній традиції переважають жартівливі казки, анекдоти і дотепи, в тому числі антирелігійного змісту (див.). Оригінальністю відзначається галісійський танцювальний фольклор — серед танців чоловічі танці-змагання і оригінальний змішаний танець муньєйра.

Насправді діячів з галісійським корінням величезна кількість. Але оскільки галісійці — недержавний етнос, весь світ їх знає як іспанців, аргентинців і так далі. Самі галісійці у всьому світі страшенно полюбляють, як до речі, і українці, говорити про галісійське походження дуже і дуже відомих людей. Спробуймо розібратися і розбити список відомих галісійців на три групи: 1) відомі діячі галісійської культури; 2) відомі діячі, які мають галісійське коріння, але належать іншим культурам; 3) відомі діячі, чиє галісійське походження суперечливе.

Відомі діячі галісійської культури

У цю групу входить багато суто галісійських діячів (політиків, письменників, науковців, естрадних виконавців, музик-волинщиків тощо), дуже популярних в межах Галісії. Серед тих, хто уславився у світі і кого варто виділити:

відомий галісійський музика-волинщик К. Нуньєс

• середньовічний галісійський поет-трубадур Мендіньо, який жив у 13-14 століттях і до нас дійшла його поема.
• Родріго де Кірога Лопес де Ульоа (1512—1580) — завойовник Америки, двічі був управителем королівського генерал-губернаторства Чилі.
• адмірал П. Монтохо і Пасарон — військо-морський діяч, командувач битви у манільській бухті (1 травня 1898 року), яка стала вирішальною у іспансько-американській війні (1898), провальній для Іспанії.
• серед сучасників — політик Аншо Кінтана — діючий голова Галісійського націоналістичного блоку (Bloque Nacionalista Galego), провідної патріотичної партії галісійців та галісійський письменник Ш. Л. Феррін (Ferrín), якого у 1999 році Асоціація галісійських письменників висунула на здобуття Нобелівської премії з літератури.
• спортсмени — член збірної Іспанії з футболу Мічель Сальгадо і переможець Tour de France 2006 року Оскар Перейро.

• За всю свою багатовікову історію Галісія була незалежною тільки одного разу. До того ж сталося це далекого 1111 року (!). Саме тоді був коронований галісійський король. Але вже за декілька років галісійське королівство впало від навалою маврів, а його південна частина відійшла до Португалії.
• У кафедральному соборі столиці Галісії місті Сантьяго-де-Компостела покояться рештки одного з 12 апостолів Христа святого Якова (Яго іспанською, Хайме галісійською). Саме сюди веде довгий шлях — проща святого Якова. За легендою святий Яків — хреститель і патрон усієї Іспанії — пішки подолав дорогу до Піренейського півострова. І от уже понад тисячоліття існує Шлях святого Якова — своєрідна проща для католиків. Він не раз ставав темою для сюжетів у письменників, кінорежисерів тощо
• У галісійській кухні ще зовсім донедавна існувала негласна заборона на вживання грибів, і це при тому, що Галісія в принципі лісиста країна. Відраза до грибів у галісійців була настільки великою, що навіть існувала галісійська приказка «Найпростіший спосіб померти — з'їсти гриб». Лише з глобалізацією це дивне табу було знято.

• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 130—131 (стаття «Галисийцы») (рос.)
• Нарис історії Галісії (англ.)
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Galician. A language of Spain, архів оригіналу: (англ.)
• Християнський етнологічний сайт з розподіленням етносів по країнах — народи Іспанії (англ.)
• Anaya Santos G. La depresión cultural gallega, Vigo, 1970
• Lisón Tolosana C. Perfiles simbólico-morales de la cultura gallega, Madrid, 1974
• Los gallegos, Madrid, 1976

• Перекладач галісійсько-іспанський
• Підбірка галісійських народних казок на сайті казок народів світу (укр.)
• Підбірка галісійських народних казок (галіс.)
• Сайт про галісійців (англ.)
• Галісійський інфопортал (галіс.)
• Он-лайн тургід Галісією (ісп.)
• Ритуальна музика галісійців (англ.)