Королівська дорога (Панама)
Королівська дорога або Каміно-Реал (ісп. El Camino Real) — історичний маршрут на Панамському перешийку, що з'єднував Карибське море з Тихим океаном у колоніальні часи[1]. Збудована приблизно в 1519 році, після заснування Старої Панами, вона, разом з дорогою Каміно-де-Крусес залишалась єдиним способом перетину Панамського перешийка від океану до океану протягом трьох з половиною століть — аж до часів будівництва Панамської залізниці[2].
Королівська дорога | |
Держава | Панама |
---|---|
Опис
Початковий маршрут Королівської дороги пролягав між містами Панама на тихоокеанському узбережжі та Номбре де Діос на атлантичному. Після неодноразових пограбувань зі сторони піратів, в 1597 році кінцева точка маршруту на атлантичному узбережжі була змінена з Номбре де Діос на більш захищений Портобело. Довжина дороги складала біля 70 км.
Будучи найкоротшим маршрутом від Тихого до Атлантичного океану, дорога стала найважливішим комерційним маршрутом Іспанської імперії протягом 16-17 століть.
Величезні обсяги срібла і золота, що надходили з Перу, вивантажувались з кораблів в Панамі, перевантажувались на мулів і транспортувались по Королівській дорозі в складі Срібних караванів до Номбре-де-Діос (а згодом до Портобело) де знову завантажувались на кораблі для подальшого перевезення в Іспанію. Згідно з даними іспанських архівів, щорічно по Королівській дорозі перевозили від 100 до 200 тон срібла.
Каравани з величезними скарбами, що перевозились Королівською дорогою та кінцеві міста, які вона поєднувала, були привабливою здобиччю для різноманітних грабіжників та піратів.
Історія
В 1572 році англійський приватир Френсіс Дрейк пограбував Номбре де Діос[3].
В 1573 році люди Дрейка, об'єднавшись з французькими корсарами під орудою Гійома ле Тестю, спільними зусиллями зробили засідку на Королівській дорозі в двох милях від Номбре де Діос і зуміли захопити та пограбувати Срібний караван, що складався з 190 мулів, на яких перевозили біля 30 тон срібла та золота[4].
В 1595 році Дрейк знову захопив Номбре де Діос, але цього разу значних скарбів в місті не виявилось. Після цього в 1597 році кінцевий пункт маршруту було перенесено до більш захищеного Портобело.
В 1671 році Стара Панама була захоплена, пограбована і повністю зруйнована піратським загоном під орудою Генрі Моргана[5]. В результаті цього нападу, Королівська дорога була перенаправленна в нове місто Панама, що було засноване в 5 милях (8 км) на південний захід[6].
Через постійні напади піратів, а також внаслідок захоплення і руйнування британським флотом Портобело в 1739 році під час Війни за вухо Дженнінгса, використання Королівської дороги у Панамі в XVIII ст. вступило у фазу занепаду, а з будівництвом Панамської залізниці в 1855 р. припинилось взагалі.
Збереження історичної спадщини
З плином часу більша частина дороги була знищена внаслідок поглинання джунглями і людської діяльності (у районах поблизу міста Панама). Станом на сьогодні, відрізки дороги можна побачити лише в районах, що знаходяться в межах національного парку Портобело та національного парку Шагрес[2].
В 2014 році Каміно Реал було оголошено муніципальною спадщиною району Портобело[2].
Див. також
Примітки
- michel-lecumberry. Le Camino Real de Panama, une voie coloniale (presque) disparue. sagapanama - Le blog du voyage au Panama (фр.). Процитовано 14 січня 2021.
- Rehabilitan 10 kilómetros del histórico Camino Real | La Prensa Panamá. www.prensa.com (ісп.). 20 травня 2016. Процитовано 14 січня 2021.
- Coote, Stephen (2005)
- Coote, Stephen (2005).
- Breverton, Terry (2005)
- Earle, Peter (2007)
Джерела
- Breverton, Terry (2005). Admiral Sir Henry Morgan: The Greatest Buccaneer of them all. Pencader, Carmarthenshire: Glyndŵr Publishing. ISBN 978-1-903529-17-1.
- Coote, Stephen (2005). Drake: The Life and Legend of an Elizabethan Hero. New York: Thomas Dunne Books. ISBN 9780743468701.
- Earle, Peter (2007). The Sack of Panamá: Captain Morgan and the Battle for the Caribbean. New York: Thomas Dunne Books. ISBN 978-0-312-36142-6.