Королівський палац Мадрида

Королівський палац Мадрида (ісп. Palacio Real de Madrid, також ісп. Palacio de Oriente — палац Орьєнте, Східний палац) — офіційна резиденція іспанської королівської родини. Сьогодні палац використовується виключно для прийомів, церемоній та офіційних дій, оскільки королі Іспанії проживають у Паласіо де ла Зарзуела (Palacio de la Zarzuela). Палац відкритий для туристів за встановленим графіком, щороку приймає майже 2 мільйони відвідувачів[3] (у 2016 році Королівський палац прийняв понад 1,4 мільйона відвідувачів, що робить його сьомою за відвідуваністю пам'яткою в Іспанії.).

Королівський палац Мадрида
40°25′05″ пн. ш. 3°42′51″ зх. д.
Країна  Іспанія
Розташування Мадрид
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[1]
Архітектор Філіппо Ювара (оригінальний проєкт), Джованні Баттіста Саккетті, Франциско де Сабатіні та ін.
Клієнт Філіп V
Дата початку спорудження 1738
Дата закінчення спорудження 1764
Стиль бароко, неокласицизм
Площа приміщень понад 135 000 м²
Власник Patrimonio Nacionald
Містить Main Staircase (Royal Palace of Madrid)d, Q6117926?, Salón de Columnas del Palacio Real de Madridd, Porcelain Roomd, Throne Roomd і Real Capilla de Madridd
Призначення офіційна резиденція
Королівський палац Мадрида
Королівський палац Мадрида (Іспанія)
patrimonionacional.es/visita/palacio-real-de-madrid
 Королівський палац Мадрида у Вікісховищі[2]

З історії палацу

Докладніше: Історія Мадридського королівського палацу,

Проєкт Філіппо Ювари для Королівського палацу в Мадриді

Після пожежі напередодні Різдва 1734 року, яка перетворила королівський палац Алькасар в попіл, Філіп V наказав побудувати новий палац, в якому розміщуватиметься двір Бурбонів[4]. Дизайн нового палацу доручили італійцеві Філіппо Юварі, який прибув до Мадрида в 1735 році, щоб взяти на себе відповідальність за будівництво. Ювара розробив проєкт палацу, проте помер в Мадриді 31 січня 1736. Проєктування та спорудження палацу продовжив учень Ювари Джованні Баттіста Саккетті.

Роботи розпочались 7 квітня 1738 року з використанням вогнетривких матеріалів, тобто вапняку з Кольменара, граніту та цегли, використання деревини у будівництві палацу з міркувань протипожежної безпеки було обмежене.

У перші роки будівництво резиденції було повільним настільки, що коли Фердинанд VI сходив на престол у 1746 році, був зроблений лише перший поверх будівлі.

Лише після сходження на трон Карлоса III у 1759 р. було надано необхідний поштовх для завершення робіт, особливо після доручення керівництва проєктом архітектору Франциско де Сабатіні, якому король наказав якнайшвидше зробити палац готовим до заселення. Це було зроблено, і 1 грудня 1764 року Карлос III та його родина стали першими мешканцями, хоча до кінця будівництва був ще довгий шлях, оскільки роботи тривали більше століття.

Нарешті, в 1892 р. роботи можна було вважати завершеними після знесення конюшні Феліпе II тодішнім архітектором палацу Енріке Марією Репульєсом-і-Варгасом, який закрив парканом площу Армерії (Plaza de la Armería).

Королівський палац Мадрида — найбільший у Західній Європі та один із найбільших у світі, він має площу понад 135 000 квадратних метрів та 3418 кімнат.

Навколо палацу розташовані Пласа-де-ла-Армерія, Пласа-де-Орієнте, Сади Кампо-дель-Моро та Сади Сабатіні[5].

Примітки
  1. Monuments database — 2017.
  2. https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Royal_Palace_of_Madrid
  3. Royal Palace of Madrid // Patrimonio Nacional
  4. Palacio Real // Madrid Histórico — Enciclopedia
  5. Royal Palace of Madrid History & Architecture // Royal Palace of Madrid Tickets

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.