Королівський палац (Амстердам)

Королівський палац Амстердама (нід. Koninklijk Paleis Amsterdam; поширена назва нід. Paleis op de Dam — Палац на (площі) Дам) — один з трьох палаців у Нідерландах, які перебувають у віданні монарха, розташований у столиці країни місті Амстердам на площі Дам.

Королівський палац
Королівський палац в Амстердамі, 2005 pік
52°22′23″ пн. ш. 004°53′28″ сх. д.
Тип	королівський палацd музей і мерія[1]
Статус спадщини	Rijksmonumentd[2]
Країна	Нідерланди : ISO3166-1 alpha-3:NLD; ISO3166-1 цифровий:528;
Розташування	Амстердам (община)d
Архітектурний стиль	класицизм
Архітектор	Якоб ван Кампен, Даніель Сталперт
Матеріал	мармур і Bentheimer sandstoned
Площа	22,031 квадратний метр
Висота	90 м
Засновано	1665
Перша згадка	1648
Будівництво	1648[3] — 1665
Власник	Королівство Нідерланди
Адреса	Nieuwezijds Voorburgwald і Площа Дам
Сайт	paleisamsterdam.nl/en paleisamsterdam.nl
Ідентифікатори й посилання
GeoNames	6951693
Structurae	20058204
Королівський палац (Амстердам) (Нідерланди)
Королівський палац у Вікісховищі

Будівля палацу була зведена в 1655 році за проектом Якоба ван Кампена, натхненного римською архітектурою (так званий голландський класицизм). Ці класичні форми та розкіш інтер'єрів за задумом автора мали підкреслити велич Амстердама.

Для будівництва палацу був закладений міцний фундамент з 13 659 дерев'яних паль, а мури зводились із жовтого пісковика, привезеного спеціально з Німеччини. Три поверхи вінчає купол з флюгером у вигляді морського судна. Внутрішнє оздоблення палацу виконано з використанням мармуру. Центральна зала має розміри 36×18 м і висоту 27,5 м; на підлозі зображені півкулі Землі.

Палац був побудований за часів Республіки і використовувався як амстердамська ратуша до 1808 року, після чого в ньому містилася резиденція Луї Бонапарта. Пізніше палац був переданий у відання Оранського королівського дому, а в 1935 році держава викупила Королівський палац.

У численних залах і галереях палацу виставлені картини видатних голландських художників — Рембрандта, Говерта Флінка, Якоба Йорданса, Яна Лівенса і Фердинанда Боля.