Коронник санта-мартійський

Коронник санта-мартійський[2] (Myiothlypis basilica) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Ендемік Колумбії. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження санта-мартійський коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[4][5]

?
Коронник санта-мартійський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Myiothlypis
Вид: Коронник санта-мартійський
Myiothlypis basilica
(Todd, 1913)

Ареал поширення виду
Синоніми
Basileuterus basilicus
Посилання
Вікісховище: Myiothlypis basilica
Віківиди: Myiothlypis basilica
МСОП: 22721982

Опис

Довжина птаха становить 14 см. Довжина крила самця становить 5,3 см, довжина крила самички 6,4-6,6 см. Голова чорна. на тімені широка біла смуга, над очима білі "брови", на скронях білі плями. Верхня частина тіла оливково-зелена, покривні пера на крилах оливково-коричневі або бурі. Горло біле, нижня частина тіла жовта.

Поширення і екологія

Санта-мартійські коронники є ендеміками колумбійського гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта. Живуть парами або невеликими зграйками в чагарникових заростях і в густому підліску вологого тропічного лісу, в ярах і поблизу струмків на висоті від 2100 до 3000 м над рівнем моря; найчастіше зустрічаються на висоті понад 2300 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП вважає цей вид вразливим через обмежений ареал поширення і невелику популяцію, яку оцінюють в 660-1700 птахів. Виду загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Myiothlypis basilica.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
  4. J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 '.
  5. I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 '.

Джерела

  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6 S. 88 ; 212–213.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.