Короткохвоста діука

Короткохвоста діу́ка[2] (Idiopsar) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Андах.

?
Короткохвоста діука

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Diglossinae
Рід: Короткохвоста діука (Idiopsar)
Cassin, 1867[1]
Види
Синоніми
Chionodacryon Burns, Unitt & Mason, 2016
Ephippiospingus Burns, Unitt & Mason, 2016
Посилання
Вікісховище: Idiopsar
Віківиди: Idiopsar
EOL: 104434
ITIS: 557781
NCBI: 547956

Таксономія і систематика

Раніше представників роду Idiopsar відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень їх, разом з низкою інших видів, було переведено до родини саякових (Thraupidae), підродини квіткоколних (Diglossinae)[3][4][5].

Раніше рід Idiopsar вважався монотиповим і включав лише короткохвосту діуку, однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження до цього роду було переведено три види, яких раніше відносили до родів Вівсянчик (Phrygilus) і Діука (Diuca)[6][7]. Також це дослідження показало, що рід Idiopsar є сестринським по відношенню до перуанського цукриста з монотипового роду Xenodacnis.

Види

Виділяють чотири види:[8]

Етимологія

Наукова назва роду Idiopsar походить від сполучення слів дав.-гр. ἴδιος — особливий, окремий і ψάρ — шпак (в орнітології також означає птаха з родини трупіалових).[9]

Примітки
  1. Cassin, John (1866). A second study of the Icteridae. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia 18: 403-417 [414].
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Van Remsen & Burns, K., noviembre de 2011. «Transferir géneros de Emberizidae para Thraupidae» Propuesta (512) al South American Classification Committee. En inglés.
  4. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2015). New insights into New World biogeography: An integrated view from the phylogeny of blackbirds, cardinals, sparrows, tanagers, warblers, and allies. Auk 132 (2): 333–348. doi:10.1642/AUK-14-110.1.
  5. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa 4088 (3): 329–354. PMID 27394344. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
  6. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution 75: 41–77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  7. J.V. Remsen. Revise generic limits in the Thraupidae. Recognize newly named genus Ephippiospingus for Phrygilus dorsalis and P. erythronotus and recognize newly named genus Chionodacryon for Diuca speculifera; Propuesta (730.16) // South American Classification Committee. — 2016.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 лютого 2022.
  9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 202. ISBN 978-1-4081-2501-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.