Коряцька Сопка

На думку вчених, вулкан почав формуватися у верхньому плейстоцені. Спершу була утворена базальтова споруда до висоти 2,5 км. Потім, у кінці верхнього плейстоцену, формувалися базальто-андезитова і андезитова споруда сучасного вулкана. Останні лавові потоки були представлені олівіновими базальтами, і біля південно-західного підніжжя сформувалися величезні лавові поля.

Абсолютна висота — 3456 метрів над рівнем моря, відносна — 2300 м з півночі, 3300 м з півдня. Вершина — правильно зрізаний ребристий конус. Західна частина вершини характеризується залишками кратера чашоподібної форми діаметром 180—200 м із залишками бортів (країв) висотою 20-30 м. Конус складений базальтовим і андезитовими шлаками, лавами і попелом; деякі лавові потоки залили довколишні долини.

Схили вулкана круті, у верхній частині кут нахилу досягає 35 градусів, а у нижній — 15-20 градусів. Нижні схили вулкана покриті лісами з сосни сланкої і​​ кам'яної берези, у верхній частині — льодовики і сніжники.

Найбільш великі відомі виверження — 1895–1896, 1956–1957 роки. За даними геологічних досліджень великі виверження також мали місце близько 5500 до н. е., 1950 до н. е. і 1550 до н. е..

У 1996 році вулкан був внесений до списку з 16 вулканів (англ. Decade Volcanoes), що вивчаються відповідною комісією ООН (англ. International Association of Volcanology and Chemistry of the Earth's Interior).

У кінці жовтня 2008 року на західному схилі вулкана виявлено вихід фумароли. Подія залишилася майже не відзначеною не тільки центральними ЗМІ країни, але й місцевими жителями. 25 грудня 2008 року виверження перейшло в активну фазу[2]. 29 грудня з Петропавловська-Камчатського, Елізова, Вілючінська, а також із довколишніх поселень стало видно потужний викид попелу на західному схилі вулкана[3]. Димовий шлейф від його кратера розтягнувся майже на 100 кілометрів.

• 
  Хмари над Коряцькою сопкою
• 
  Коряцька сопка з гори Морозної
• 
  Вид з Авачинської Сопки
• 
  Вулкан влітку 2008 року

• Коряцька сопка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Коряцький вулкан On-line (рос.)
• Зображення вулкана у режимі On-line (рос.)
• Koryaksky at Global Volcanism Program (англ.)