Костел Пресвятого Серця Господня на Виноградах

Костел Пресвятого Серця Господнього (чеськ. Kostel Nejsvětějšího srdce Páně) — католицький храм у Празі в районі Виногради на площі Їржі з Подебрад. Архітектор Йоже Плечник. Храм освячений 8 травня 1932 року в честь Найсвятішого Серця Ісуса, що символізувало подяку Господу за отримання незалежності та збереження влади[3][4].

Костел Пресвятого Серця Господня на Виноградах
50°04′40″ пн. ш. 14°27′02″ сх. д.
Тип споруди церква[1]
Розташування  Чехія[1], Прага
Архітектор Йоже Плечник
Початок будівництва 1928
Стиль Модерна архітектура
Належність католицька церква
Єпархія Празька архидієцезія
Стан Національна культурна пам'ятка Чехіїd і пам'ятка культури Чехіїd
Адреса Jiřího z Poděbrad Squared[2]
Оригінальна назва чеськ. Kostel Nejsvětějšího srdce Páně
Епонім Найсвятіше Серце Ісуса
Вебсайт srdcepane.cz
Костел Пресвятого Серця Господня на Виноградах (Чехія)
 Костел Пресвятого Серця Господня на Виноградах у Вікісховищі

У 2010 році церква була внесена до списку національних пам'яток культури Чеської Республіки[5]. У 2014 році за ініціативою уряду Словенії, муніципального району Прага 3 та міністерства культури Чехії церква була номінована на статус пам'ятки UNESCO[4]. Гіларі Френч у своїй книзі «Історія архітектури» внесла Церкву Пресвятого Серця Господнього до списку восьми грандіозних споруд в історії людства.

Історія

На початку XX століття існуючого костелу святої Людмили стало не вистачати для району Виногради, і міська влада виділили ділянку землі під будівництво нового храму[4]. Архітектурний конкурс був оголошений 1919 року, хоча «Товариство за будівництво другого храму Пресвятого Серця Господнього в Королівських Виноградах» (чеськ. Spolek pro vybudování druhého chrámu Páně na Královských Vinohradech) було створено ще в березні 1914 року. Архітектор Плечник не брав участі в конкурсі, тільки його учні; пізніше вони звернулись до професора з проханням розробити проєкт[3].

У 1927 році Плечник представив ескіз. Спочатку архітектор планував більш широку забудову території житловими будинками, школою і тріумфальною аркою. Врешті-решт, відмовившись від масштабних планів, він знизив бюджет у три рази. Плечник розробив три варіанти проекту, при тому що він не був претендентом на перемогу в конкурсі. Плечник підготував також плани перебудови площі Їржі з Подебрад, але вони були реалізовані лише частково і не пережили споруди метро і підземних бомбосховищ[3].

28 жовтня 1928 року на честь десятиліття появи чехословацької держави було закладено перший камінь. Роботи тривали до 1932 року і фінансувалися фондом Карла Бепти (чеськ. Beptovská nadace)[3].

8 травня 1932 року кардинал Карел Кашпар урочисто освятив церкву, в тому числі шість дзвонів. Під час Другої світової війни п'ять з них (крім найменшого) були зняті. Два дзвони повернулися до храму тільки в 1992 році[4].

Плечник навчався у Відні в Отто Вагнера, і в його творінні втілилися багато естетичних принципів архітектури модерну. Довгий час в XX столітті творчість Плечника не викликала інтересу, і про храм не було інформації. З одного боку може здатися, що будівля продовжує традиції класицизму середини XIX століття, але гігантський сюрреалістичний годинник і нестандартна вежа докорінно спотворюють композицію. Для Плечника не було єдиного чільного стилю, він був сам собі господарем і застосував форми архітектури останніх двох століть[6].

Архітектура
Інтер'єр храму

Храм є вкрай нетиповим для будівель такого роду. Будівлі притаманна простота форм і композиції. Церква являє собою центральний неф прямокутної базилікальної церкви з клересторієм. Біля входу із західної сторони двері і вікна увінчані статуями Доброго пастиря, Богородиці з немовлям і Богородиці Оранти. Східна сторона будівлі примітна масивною баштою на всю ширину, що підноситься над рівнем дахів району. У вежі знаходиться гігантський годинник діаметром 7,6 метра, найбільший у Празі і один з найбільших у Центральній Європі. Прозорі циферблати також виконують функцію вікон, які освітлюють довгий зигзагоподібний пандус, що веде до дзвіниці. Вікна розташовуються у верхній частині стін. Стіни нахилені всередину. Фасад прикрашений цегляними виступами.

Будівля церкви включає багато елементів королівської символіки, бо вона стала домінантою району «Королівські Виногради»[7]. Наприклад, виступаючі камені на фасаді є знаком королівської мантії із горностаю, цибулинка на вершині вежі позначає державу. Плечник одночасно працював і на Празькому Граді. Він використав деякі уламки від Собору святого Віта в облаштуванні крипти[4].

Інтер'єр

Інтер'єр храму функціональний, але при цьому вишуканий і урочистий. Площина стін підкреслена пілястрами. Уздовж стін розташовуються дерев'яні статуї чеських святих, а посередині вівтарної стіни височить монументальна статуя Христа, творіння Д. Песана.

Галерея
  • Костел Пресвятого Серця Господня у Празі
  • Інтер'єр
  • Мікрорайонбіля костелу
  • Зовнішнє оздоблення
  • Фасад церкви
  • Вид на нічну церкву
  • Вівтар після реконструкції 2018 року

Примітки
  1. archINFORM — 1994.
  2. Památkový katalog
  3. Petr Satrapa (6 травня 2010). Kostel Nejsvětějšího Srdce Páně. Internetové muzeum české architektury (чес.). archiweb.cz. Процитовано 19 лютого 2015.
  4. Plečnikův kostel na náměstí Jiřího z Poděbrad v Praze míří do UNESCO — Regiony — ČT24 — Česká televize
  5. Kostel Nejsvětějšího Srdce Páně v Praze na Vinohradech (Praha 3 — Vinohrady) // NKP
  6. Glancey J. Moderní Architektura: Nejvýznamnější Světové Stavby 20. Století. Vol 19. Praha: Albatros; 2004.
  7. Plečnikův kostel na náměsti Jiřího z Poděbrad je dodnes dominantou Vinohrad — Kultura — ČT24 — Česká televize

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.