Костенко Анатоль Ілліч

Костенко Анатоль Ілліч (нар. 17 (4) серпня 1908(19080804), Балаклія пом. 28 лютого 1997, Київ) — український письменник і літературознавець. Досліджував головним чином творчість Т. Шевченка і Лесі Українки. Член «Плугу» і Спілки письменників України (1935).

Костенко Анатоль Ілліч
Народився 4 серпня 1908(1908-08-04)
Балаклія, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 28 лютого 1997(1997-02-28) (88 років)
Київ, Україна
Діяльність письменник, літературознавець
Alma mater Полтавський інститут народної освіти

Біографія

1931 року закінчив Полтавський інститут народної освіти. З 1932 року виступав з літературно-критичними статтями. Працював з 1936 у київській філії Інституту літератури АН УРСР (Харків).

1937 був заарештований групою НКВД СССР, неправно засуджений до 10 років концтаборів, утримували на Колимі, реабілітований 1955 року.

Після реабілітації оселився в Києві та повернувся до активної творчої праці. У тих часах опубліковано його книги:

  • «Мемуарні матеріали як джерело вивчення біографії Шевченка» (1958),
  • «Співачка досвітніх вогнів» (1963),
  • «Шевченко в мемуарах» (1965),
  • «Леся Українка» (художня біографія, 1971,1985), «Леся Українка» (серія «ЖЗЛ», 1971),
  • «Оживуть степи. Тарас Шевченко за Каспієм» (у співавторстві з Є. Умірбаєвим, 1977, 1984),
  • «Андрій Малишко» (біографічна повість, 1981, 1988),
  • «За морями, за горами» (1984),
  • «Лічу в неволі дні і ночі» (1987)

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.