Костицький Михайло Васильович

Костицький Михайло Васильович (11 листопада 1947(19471111)) — український правник, доктор юридичних наук (1990), професор (1994), академік НАПрНУ (Відділ теорії та історії держави і права, 07.1993), член-кореспондент НАПНУ (Відділ психології, вікової фізіології та дефектології, 11.1992); Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри філософії права і юридичної логіки.

Костицький Михайло Васильович
Народився 11 листопада 1948(1948-11-11) (73 роки)
Заріччя, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
Країна  Україна
Діяльність суддя, політик
Alma mater Львівський державний університет ім. І.Франка
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада Народний депутат України[1]
Ступінь доктор юридичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України

Життєпис

Народився 11 листопада 1947 року у селі Заріччя, Надвірнянський район, Івано-Франківська область); українець; батько Василь (1919—2005); мати Софія (1925—1992); дружина Наталія  — доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, заслужений юрист України; дочки Марія (1979), Анна (2003).

Юридична освіта

Освіта Львівський державний університет ім. І.Франка, юридичний факультет (1971); Москов. держ. ун-т ім. М.Ломоносова, психол. відд. ф-ту підвищення кваліфікації (1982); канд. дис. «Інформаційне забезпечення профілактики злочинів (за матеріалами Української РСР)» (1978); док. дис. «Використання спеціальних психологічних знань в радянському кримінальному процесі» (1990).

Державно-політична діяльність

Народний депутат України 2-го склик. з 04.1994 (2-й тур) до 10.1996, Надвірнянський виб. окр. № 201, Івано-Фр. обл. Член групи «Державність». Голова підкомісії з правової політики і законодавчих передбачень Комісії з питань правової політики та судово-правової політики (з 04.1994), член Комісії з питань науки та народної освіти. На час виборів: Львів. держ. ун-т, декан юрид. ф-ту.

Трудова біографія
  • З 1965 — робітник будівельної бригади радгоспу «Надвірнянський»; лаборант Зарічанської 8-річної школи Надвірнянського району.
  • 1971—1973 — консультант із судової роботи відділу юстиції Львівського облвиконкому.
  • 1973—1994 — асистент, старший викладач, доцент кафедри кримінального права і процесу, професор кафедри теорії та історії держави і права, завідувач катедри психології філософського факультету, декан юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
  • 1995—1997 — проректор з наукової роботи Української академії внутрішніх справ.
  • 18 жовтня 1996-20 жовтня 2005 — суддя (від Верховної Ради України, 3 жовтня 1996[2]) Конституційного Суду України[3].

Державно-громадська діяльність

Віце-президент Асоціації психологів України (1989—2005).

Член Конституційної Комісії від ВР України (11.1994-1996).

Нагороди та почесні звання

Військові звання
  • Генерал-майор (08.1997)[8].
  • Генерал-лейтенант (08.1999)[9].

Науковий доробок

Автор (співав.) понад 150 наук. праць, зокрема 16 монографій, підручників:

  • «Судебно-психологическая экспертиза» (1987),
  • «Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы» (1990),
  • «Використання спеціальних психологічних знань в кримінальному процесі» (1990),
  • «Екологічна етика і психологія людини» (1992, співав.),
  • «Основи держави і права» (1992, 1993, співав.),
  • «Політологія» (1993, 1994, співав.),
  • «Правознавство» (1994, співав.),
  • «Правоведение» (1995, співав.),
  • «Історія політико-правових вчень» (1995),
  • «Юридична психологія» (1999, співав.),
  • «Воєнно-юридична психологія» (1999, співав.),
  • «Філософія права» (2000, відповід. ред.) та ін.

Володіє польською, німецькою мовами.

Примітки
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. Постанова Верховної Ради України від 3 жовтня 1996 року № 403/96-ВР «Про призначення Костицького М.В. суддею Конституційного Суду України»
  3. Постанова Верховної Ради України від 20 жовтня 2005 року № 3015-IV «Про звільнення судді Конституційного Суду України»
  4. Указ Президента України від 1 листопада 1996 року № 1032/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України"»
  5. Указ Президента України від 8 жовтня 2002 року № 899/2002 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
  6. Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 135/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
  8. Указ Президента України від 19 серпня 1997 року № 854/97 «Про присвоєння М. Костицькому спеціального звання»
  9. Указ Президента України від 24 серпня 1999 року № 1068/99 «Про присвоєння М. Костицькому спеціального звання»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.