Костоправ Георгій Антонович

Костоправ Георгій Антонович (27 жовтня (9 листопада) 1903(19031109), Малоянісоль 14 лютого 1938) румей, поет і письменник, засновник національної літератури греків України, редактор маріупольської грецької газети «Колехтивістис», радник ЦК КПУ з питань нацменшин. Писав румейською, українською та російською мовами. [1].

Георгій Антонович Костоправ
Народився 27 жовтня (9 листопада) 1903(1903-11-09)
Малоянісоль
Помер 14 лютого 1938(1938-02-14) (34 роки)
Громадянство СРСР
Національність румей, грек
Діяльність поет, письменник
Мова творів румейська, грецька, російська
Роки активності 1931–1938

Життєпис

Народився в сім'ї волосного писаря. З 1910 року навчався у дворічній школі, потім у маріупольському реальному училищі. Перші вірші почав писати ще в першому класі російською мовою. За оцінкою самого автора в «Автобіографії» в 1915–1921 роках він писав дуже багато, але навесні 1921 року знищив всі вірші (до 20 зошитів) і щоденник за 1915–1918 роки.

У 1926 році покликаний до Червоної Армії, після демобілізації залишається в Маріуполі. З грудня 1927 року працює секретарем відділу кадрів на металургійному заводі ім. Ілліча.

З 1931 року Георгій Костоправ починає писати румейською мовою. 7 листопада 1931 року вперше мовою греків Приазов'я була опублікована в газеті «Колехтивістис» присвячена громадянській війні поема Костоправа «Ламбос» — етапна публікація, з якої бере свій початок грецька література нового часу.

У червні 1932 року стає співробітником літературної газети «Колехтивістис», випускає альманах «Неотита». Пізніше створює і очолює два літературних об'єднання поетів-початківців, які також пишуть румейською мовою. Серед його учнів Василь Галла, Антон Шапурма, Леонтій Кир'яков. Поступово у нього зав'язуються творчі контакти з Максимом Горьким, Максимом Рильським, Павлом Тичиною, Дем'яном Бєдним.

На Першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників 1934 року Костоправа приймають до Спілки письменників СРСР. Членський квиток № 152 йому підписував особисто Максим Горький, який очолював СП.

З липня по листопад 1934 року працює над своєю другою поемою «Леонтій Хонагбей». В цій поемі використані історичні та легендарні матеріали з життя грецького народного поета-бідняка. Цього ж року поема друкується окремою книжкою.

У 1934 та 1935 роках бере участь у конференціях радянських письменників, які пишуть грецькою мовою, у Ростові-на-Дону.

Свою третю і останню поетичну збірку «Калімера, зісімо!» Костоправ видає 1937 року. До цієї збірки увійшли як авторські твори (ліричні твори, вірші на політичні теми), так і переклади творів М. Горького, О. Пушкіна, В. Маяковського, Т. Шевченка, М. Рильського та П. Тичини. 1963 року збірка виходить російською мовою.[2] Вперше переклав «Заповіт» Тараса Шевченка румейською мовою.[3]

У 1936 році одружується на Ользі Євгенівні Маслаковій.

Арештований в ніч з 23 на 24 грудня 1937 року в ході так званої «грецької операції». Розстріляний 14 лютого 1938 року. Реабілітований 1957 року.

Твори

  • Автобіографія (1932)
  • Τα προτα βιματα («Та прота вимата» — «Перші кроки»). Маріупіль: Укргоснацмениздат, 1933. — 96 с.)
  • Поема Λεοντι Χοναγπεις («Леонтій Хонагбей»). Маріупіль: Укргоснацмениздат, 1934. — 80 с.)
  • Καλιμερα, ζιςιμο! («Калімера, зісімо!» — «Добридень, життя!»). Маріупіль, 1937. — 96 с.

Повісті та п'єси для грецького театру в Маріуполі.

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка в Маріуполі

На батьківщині в селі Малоянісоль створено музей поета, в 1994 році відкрито пам'ятник знаменитому землякові, в ювілейні роки повсюдно проводяться масові пам'ятні заходи.

6 листопада 2003 року на честь 100-річчя від дня народження поета в Маріуполі на будівлі колишньої редакції газети «Колехтивістис» по проспекту Леніна, 35[4], урочисто відкрито пам'ятну дошку на честь Георгія Костоправа за участі фонду «Меморіал» та Федерації грецьких товариств України[5].

Примітки

Посилання

Джерела

  • Захарова Г. Дело поэта Георгия Костоправа: (К 110-летию со дня рождения) / Галина Захарова. — Мариуполь : Азовье, 2013. — 136 с. — ISBN 978-611-504-4. — (рос.)
  • Мазур П. Георгий Костоправ: поэт и гражданин / Павел Мазур. — Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2003. — 184 с. — (Жизнеописание знаменитых греков Украины). — ISBN 966-8216-50-4. — (рос.)
  • Мазур П. Последние пятьдесят дней: Г. А. Костоправ // Мазур П. За что, Господи?: Мариуполь, 1937 год: «Греческая операция» : сб. очерков. — Мариуполь : Азовье, 2007. — 108 с. — ISBN 966-8739-67-1. — (рос.)
  • Манько М. Костоправи: До 100-річчя з дня народження [дружини поета, яка жила і похована у Сумах] Ольги Євгеніївни Костоправ / Михайло Манько // Ярмарок (Суми). — 2015. — №№ 20 ; 21 ; 22 ; 23. — С. 4 : фот.
  • Манько М. Сумський слід грецького поета [Георгія Костоправа] / Михайло Манько // Ярмарок (Суми). — 2013. — № 45. — С. 3 : фот.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.