Костринська Розтока

Костринська Розто́ка село в Україні, у Закарпатській області, Ужгородському районі. Населення — 510 чол. Село підпорядкуване Костринській сільраді. Розташоване на лівому березі річки Уж.

село Костринська Розтока
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Громада Костринська сільська громада
Рада Костринська сільська рада
Основні дані
Засноване 1602
Населення 510
Площа 0 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 89022
Телефонний код +380 03135
Географічні дані
Географічні координати 48°56′16″ пн. ш. 22°37′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
335 м
Водойми річки Уж, Вишка
Відстань до
обласного центру
61 км
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Кострино
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 89022, с.Кострина
Карта
Костринська Розтока
Костринська Розтока
Мапа

 Костринська Розтока у Вікісховищі

Церква св. Іллі в селі Костринська Розтока

Географія

У селі річка Вишка впадає у річку Уж

Історія

Село було засноване шолтисом та переселенцями з Кострина . У 1631 році тут проживали від двох до шести родин.

У 1770-згадується як Kosztrina Rosztoka, у 1782-1784- Kosztrinarosztoka, 1808- Rosztoka (Kosztrina), Kostryná-Rostoka, 1913- Alsórosztoka.

Церква Покрови пр. богородиці. XIX ст. (можливо, 1834).

Костринська Розтока утворена поселеннями Нижня і Верхня Розтоки, а з Нижньої Розтоки бере початок село Кострино. Тому першою костринською церквою вважається дерев'яна церква в Нижній Розтоці, що була споруджена в 1451 р. Біля церкви був цвинтар, а територію наступного цвинтаря було виділено аж у 1874 р. внаслідок упорядкування земель, але діяти він почав у 1895 р. В 1893 р. млинар Іван Повханич з братами Василем та Степаном поставили на місці старого цвинтаря хрест, пофарбували його і прикріпили до нього ікону. Поряд була дзвіниця з одним малим дзвоном, купленим у 1865 р. в ливарника Шандора Ласло в Малих Ґеївцях за 70 австрійських форинтів. Дзвін похрестили на честь євангеліста Іоана, а дзвонарем був Степан Грицак.

У книзі про Кострино священик М. Лендєл згадує церкву, збудовану в 1896 р. біля хреста на новому цвинтарі. Очевидно, йдеться про нині існуючу церківцю, хоч на мапі о. Лендєла позначене місце не збігається з розташуванням теперішньої церкви. Маленька дерев'яна споруда є однією з трьох збережених малих церков 19 ст. Ще на початку 20 ст. можна було побачити подібні церківці в віддалених гірських селах та присілках. Невеликий, прямокутний у плані об'єм вкрили чотирисхилим дахом. На бічних фасадах по два вікна, при вході дерев'яний відкритий ґаночок. Зовнішній вигляд церкви помітно зіпсовано: стіни зрубу поштукатурено, вежу обшили пластиком, дахи і шатрове завершення вежі бляшані. Всередині зберігся гарний іконостас, але ікони вже перемальовані.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 592 особи, з яких 285 чоловіків та 307 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 493 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 99,80 %
російська 0,20 %

Відомі особи

У селі народилися:

Туристичні місця

- храм Покрови пр. богородиці. XIX ст. (можливо, 1834).

- річка Вишка

Примітки

Джерела

  • Вадим Гасич. Село Костринська Розтока. Ужгород: «Гражда» 2012.
  • Вадим Гасич. «Вже почалось майбутнє». Ужгород: «Гражда» 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.