Костриця найвища

Костриця найвища[1][2] (Festuca altissima‎) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Азії.

Костриця найвища
волоть
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
Костриця найвища (F. altissima)
Біноміальна назва
Festuca altissima

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина (50)80–135 см завдовжки з укороченими кореневищами, утворює рихлі дерновинки. Лігула 3–5 мм завдовжки. Листові пластини 20–60 см × 4–14 мм, поверхні гладкі або шорсткуваті. Суцвіття — відкрита яйцювата похила волоть 10–18 × 8–12 см; гілки гладкі або шорсткуваті, родючі колоски на ніжках 1.5–15 мм завдовжки. Колоски містять 2–5 родючих квіточок; зі зменшеними квіточками на вершині. Колоски довгасті, стиснуті з боків; 5–8 мм завдовжки; розпадаються у зрілості під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски подібні, коротші, ніж колоски. Нижня квіткова луска з 3 добре помітними жилками, на всій поверхні вкрита короткими тонкими шипиками. Пиляків 3, 2.5–3 мм завдовжки. Зернівки волохаті на вершині[3][2].

Поширення

Поширений у Європі й Азії[3][4][5].

В Україні зростає в букових, змішаних і хвойних лісах Карпат, до верхньої межі лісу — в Карпатських лісах, досить часто; в Передкарпатті, рідко; в Поліссі (Житомир), Лівобережного Лісостепу (с. Юнаківка Сумського р-ну Сумської обл.) і Лівобережного Злаково-Лугового Степу (Готвальдовскій р-н, Харківська обл.), Дуже рідко[2].

Примітки

  1. Festuca altissima‎ // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 452. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.