Коструба плямистокрила

Костру́ба плямистокрила[2] (Mycerobas melanozanthos) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Мешкає в Азії.

Плямистокрилі коструби (малюнок Джона Гульда)
Пара плямистокрилих коструб
?
Коструба плямистокрила

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Підродина: Щигличні (Carduelinae)
Рід: Коструба (Mycerobas)
Вид: Коструба плямистокрила
Біноміальна назва
Mycerobas melanozanthos
(Hodgson, 1836)
Посилання
Вікісховище: Mycerobas melanozanthos
Віківиди: Mycerobas melanozanthos
ITIS: 561278
МСОП: 22720696
NCBI: 1464028

Опис

Довжина птаха становить 21—23 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Голова, воло, плечі і спина у самця чорні, живіт і гузка жовті. На махових перах крил білі плями і кінчики. Верхня частина тіла самичок сіра, нижня частина тіла жовта. Голова, шия, груди і боки поцятковані темними плямками. Дзьоб великий, сріблясто-сірий.

Поширення і екологія

Плямистокрилі коструби поширені від північного Пакистану через Гімалаї до західного Китаю, М'янми, півночі Таїланду, В'єтнаму і Лаосу. Живе в хвойних, змішаних і широколистних лісах на висоті від 2400 до 3600 м над рівнем моря в Гімалаях та на висоті від 1700 и 1800 в Таїланді, взимку мігрує в долини, на висоту 500 м над рівнем моря (в Таїланді). Формує зграї до 50 птахів.

Раціон

Плямистокрилі коструби харчуються ягодами і насінням, доповнюють раціон безхребетними.

Розмноження

Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздо має чашоподібну форму, розміщується на дереві висотою 4 м і вище. В кладці 2—3 зеленуватих яйця, поцяткованих темно-коричневими плямками. Інкубаційний період триває 18—20 днів, пташенята покидають гніздо на 20-й день, хоча й далі тримаються поблизу батьків ще кілька тижнів.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Mycerobas melanozanthos.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 3 серпня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.