Кострюков Микола Григорович

Кострюков Микола Григорович (3.05.1924 — 19.10.1984) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[1].

Микола Григорович Кострюков
Народження 3 травня 1924(1924-05-03)
в станиці Камишевська Цимлянського району Ростовської обл., РФ
Смерть 19 жовтня 1984(1984-10-19) (60 років)
місто Новошахтинськ Ростовської обл., РФ
Поховання Новошахтинськ
Країна  СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1942–1946
Звання гвардії сержант
Командування відділенням 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Медалі

Біографія

Народився 3 травня 1924 року у в станиці Камишевська Цимлянського району Ростовської обл., РФ. Освіта початкова середня. Працював горноробочим шахти в м. Новошахтинськ Ростовської обл.

В Червоній Армії з серпня 1942 року. На фронті з березня 1943 года. Командир відділення 6-ї роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Кострюкову[2] Миколі Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].

Після війни демобілізувався, повернувся в рідную станицю Камишевську[4], потім переїхав в м. Новошахтинськ, де жив і працював до кінця життя.

Нагороди

Примітки
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. В Указі прізвище «Кострюков» помилково написано «Костріков»
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine. ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
  4. Они прославили Цимлу Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.(рос.)

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.