Костюченко Леонід Михайлович

Леонід Михайлович Костюченко (нар. 14 вересня 1955, село Ягідне, Дніпропетровська область) — український політик, громадський діяч. Голова ради, президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, заступник голови Федерації роботодавців транспорту України з питань міжнародних перевезень пасажирів та вантажів. Міністр транспорту України (1999—2001), Заслужений працівник транспорту України, Народний депутат України другого скликання.

Костюченко Леонід Михайлович
Народився 14 вересня 1955(1955-09-14) (66 років)
Ягідне, Дніпропетровська область
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політик
Alma mater Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений працівник транспорту України

Освіта

Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (1978), інженер-електромеханік. Харківський автомобільно-дорожній інститут (1993), інженер-економіст.

Кандидат технічних наук. Дисертація «Удосконалення ходових частин рухомого складу комбінованого транспорту» (Східноукраїнський державний університет, 2000).

Академік транспортної академії України.

Автор багатьох наукових та науково-практичних видань у сфері транспорту, у галузі міжнародних автомобільних перевезень.

Трудова діяльність
  • 1972—1973 — слюсар Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу.
  • 1973—1978 — студент Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.
  • 1978—1980 — майстер, технолог, 1980—1982 — секретар комсомольської організації Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу.
  • 1982—1987 — заступник директора, директор молодіжного табору «Джерело».
  • 1987—1990 — заступник директора автобази № 2 міста Дніпропетровськ.
  • З 1990 — голова Індустріальної райради і виконкому міста Дніпропетровська.
  • Січень 1996 — червень 1997 — заступник Міністра[2][3], червень 1997 — жовтень 1999 — перший заступник Міністра транспорту України[4][5], 5 жовтня 1999 — 29 травня 2001 — Міністр транспорту України[6][7]; член Урядового комітету економічного розвитку (з 17 лютого 2000).

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до квітня 1998, Індустріальний виборчій округ № 77, Дніпропетровська область, висунутий трудовим колективом. Голова підкомітету з питань транспорту і зв'язку Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Член групи МДГ (до цього — групи «Єдність»). На час виборів: голова ради і виконкому Індустріальної райради народних депутатів міста Дніпропетровська.

Член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України України (квітень 2004 — травень 2005).

19 травня 2011 року обраний Головою Громадської ради при Міністерстві інфраструктури України.[8]

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати у окрузі № 24[9].

Нагороди

Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, орденом «За заслуги» ІІІ (червень 2007)[10], II (серпень 2010)[11] ступенів.

Родина

Українець. Батько Михайло Тихонович (1932), мати Лідія Василівна (1933). Дружина Людмила Григорівна (1955). Дочка Катерина (1978).

Посилання

Примітки
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. Указ Президента України від 12 січня 1996 року № 50/96 «Про призначення Л. Костюченка заступником Міністра транспорту України»
  3. Указ Президента України від 12 червня 1997 року № 535/97 «Про звільнення Л. Костюченка з посади заступника Міністра транспорту України»
  4. Указ Президента України від 12 червня 1997 року № 536/97 «Про призначення Л. Костюченка першим заступником Міністра транспорту України»
  5. Указ Президента України від 5 жовтня 1999 року № 1278/99 «Про звільнення Л. Костюченка з посади першого заступника Міністра транспорту України»
  6. Указ Президента України від 5 жовтня 1999 року № 1279/99 «Про призначення Л. Костюченка Міністром транспорту України»
  7. Указ Президента України від 29 травня 2001 року № 363/2001 «Про звільнення Л. Костюченка з посади Міністра транспорту України»
  8. Ініціативну громаду — у громадську раду #13 «МІУ чи цирк?». Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 20 травня 2011.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 21 серпня 2012.
  10. Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.