Костянтин (Богачевський)
Митрополит Костянтин Богачевський (нар. 17 червня 1884, Манаїв Золочівського повіту, нині Тернопільського району Тернопільської області — 6 січня 1961, Філадельфія, США) — церковний і громадський діяч, митрополит Філадельфійський Української Греко-Католицької Церкви (1958—1961). Небіж отця Теодора Богачевського.
| Костянтин Богачевський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 липня 1958 — 6 січня 1961 | ||
| Обрання: | 10 липня 1958 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | він сам як екзарх | |
| Наступник: | Амвросій Сенишин | |
| ||
| 5 квітня 1954 — 10 липня 1958 | ||
| Обрання: | 5 квітня 1954 | |
| Попередник: | Pio Leonardo Navarra, O.F.M. Conv. | |
| Наступник: | Victor Alphonse Marie Sartre, S.J. | |
| ||
| 20 травня 1924 — 5 квітня 1954 | ||
| Обрання: | 20 травня 1924 | |
| Попередник: | Antônio Malan, S.D.B. | |
| Наступник: | José de Jesús Clemens Alba Palacios | |
| ||
| 20 травня 1924 — 10 липня 1958 | ||
| Обрання: | 20 травня 1924 | |
| Народження: | 17 червня 1884 с. Манаїв Золочівського повіту, .svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина, нині Зборівський район Тернопільська область,  Україна | |
| Смерть: | 6 січня 1961 (76 років) м. Філадельфія,  США | |
| Похоронений: | м. Філадельфія | |
| Батько: | о. Сильвестр | |
| Прийняття священичого сану: | 31 січня 1909 | |
| Єпископська хіротонія: | 15 червня 1924 | |
| Нагороди: |
| |
Життєпис
Народився у сім'ї священика у селі Манаїв (Галичина) нині Тернопільського району. Навчався у Львові, на богословському факультеті (раніше Єзуїтська колегія Canisianum) Інсбруцького університету (Австрія) в 1905—1910[1], Мюнхені, доктор богослов'я.
Висвячений 1909 року. Після прийняття сану був префектом, пізніше духівником Львівської семінарії, референтом Львівської консисторії. Упродовж 1916—1917 рр. служив військовим капеланом 30-го (львівського) піхотного полку на італійському фронті, був нагороджений «духовним хрестом заслуг з мечами» за виявлену хоробрість під час душпастирської праці серед боїв на фронтових лініях[2].
З 1918 р. — віце-ректор Перемишльської духовної семінарії та крилошанин кафедрального собору в м. Перемишлі, згодом генеральний вікарій (1923), Апостольський Протонотар (1923). За національну працю серед українців Галичини був арештований польськими владцями. У 1923 р., через переслідування з боку польської влади, виїхав до Риму, звідки відбув до США.
З 1924 р. Апостольський Екзарх для українців у США, титулярний єпископ Амізосу. У 1933 р. ініціював серед українців США масову допомогу жертвам голодомору 1932—1933 рр. в УРСР. У повоєнний період — асистент папського трону, римський граф (1950 р.), титулярний архієпископ Берое (1954 р.). Ініціатор видання журналу «Ковчег» (1946—1956 рр., м. Стемфорд). У 1958—1961 рр. — митрополит Філадельфійський Української греко-католицької церкви.
Підніс Американський екзархат з релігійної, освітньої, національної, організаційної та економічної сторони. Меценат українських установ та науки і преси.
Помер митрополит Костянтин Богачевський 6 січня 1961 р. у Філадельфії, де й був похований. Як писала «Свобода»: «Вістка про смерть Митрополита, яку передано в радіо та яку принесла вся американська преса, подаючи рівночасно інформації про стан і розвиток очолюваної ним Української Католицької Церкви в ЗДА, глибоко схвилювала всю українську спільноту в цій країні, як напевно і в інших країнах українського поселення»[2].
Свого часу в листі до Андрея Шептицького звертався з проханням заборонити славлення Івана Франка.[3]
Нагороди
- Духовний хрест заслуг ІІ ступеня з мечами на біло-червоній стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissroten Bande)[4]
Примітки
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 98.
- Роль Митрополита Костянтина Богачевського у розбудові Української Католицької Церкви у США | Центр дослідження духовної культури Тернопілля. centerculture.uagate.com. Процитовано 14 лютого 2016.
- Сидоренко Б. Крушитель скали марновірства // Голос України. — 2017. — № 95 (6600) (27 трав.). — С. 8. — (Суспільство).
- Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1657.
Джерела
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Романюк М. М. Богачевський Костянтин Сильвестрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — 366 p. (англ.)
Посилання
- Archbishop Constantine Bohacevskyj † // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 18.12.2015) (англ.)
- Уляна Безпалько. Роль Митрополита Костянтина Богачевського у розбудові Української Католицької Церкви у США // Центр дослідження духовної культури Тернопілля, опубл. 25 жовтня 2013 (дата доступу 14 лютого 2016)