Костянтин (Дяков)
Митрополит Костянтин (у миру — Костянтин Григорович Дьяков, 19 травня 1864, Стара Водолага — 10 листопада 1937, Київ) — український релігійний діяч. Єпископ Православної Церкви; з 1934 року митрополит Київський, екзарх України.
| Костянтин | |
|---|---|
| Костянтин Григорович Дьяков | |
 | |
| Народився |
19 травня 1864 Стара Водолага |
| Помер |
10 листопада 1937 (73 роки) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Харківська духовна семінарія |
| Суспільний стан | духовенство |
| Посада | митрополит і єпископ |
| Конфесія | православ'я |
Жертва сталінського терору.
19 жовтня 1993 року Ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви митрополит Костянтин був зарахований до лику святих, пам'ять його відбувається 1 червня.
Біографія
Народився 19 травня 1864 в селі Старій Водолазі Харківської губернії в родині священика. Духовну освіту отримав в Харківській семінарії, після закінчення якої, прийнявши священний сан, 23 жовтня 1891 року возведений в сан ієрея соборної церкви міста Чугуєва. В 1897 році переведений в Харків священиком Христо-Різдвяної церкви, стає законовчителем харківських середніх навчальних закладів. Отримує титул протоієрея.
У 1923 році був арештований, хоча офіційних звинувачень йому пред'явлено не було і через два місяці його було звільнено. У 1924 році він приймає чернецтво з ім'ям Костянтин.
%252C_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_(%D0%94%D1%8C%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B2)%252C_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB_(%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2)%252C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_(%D0%A8%D0%B8%D0%BF%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BD)%252C_%D0%9E%D0%BD%D1%83%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%B9_(%D0%93%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA)%252C_%D0%94%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BD_(%D0%A6%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%BA)%252C_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_(%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B5%D0%B2).jpg.webp)
8 вересня 1924 року Святійшим патріархом Тихоном був висвячений в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії. Паралельно керував Харківською єпархією. В 1926 був заарештований, перебував у в'язниці три тижні.
18 травня 1927 року владика стає членом Тимчасового Патріаршого Священного Синоду при заступнику патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія (Старогородського).
12 листопада 1927 року возведений у сан архієпископа і призначений архієпископом Харківським і Охтирським, а з 1929 року тимчасово займає Дніпропетровську кафедру.
З 18 травня 1932 року — митрополит.
З 26 червня 1934 року — митрополит Київський
У 1935 році рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви митрополит Костянтин (Дьяков) був призначений Екзархом України.
16 вересня 1937 року владику Костянтина посадили до Лук'янівської в'язниці. В обвинувальній довідці навпроти прізвища Дьяков значиться: «… активний член антирадянської фашистської контрреволюційної організації церковників-тихоновців».
10 листопада 1937 року загинув під час допиту. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №45-ІІ), де відбувалися масові таємні поховання розстріляних у Києво-Лук'янівській в'язниці НКВС.
19 жовтня 1993 канонізований Ухвалою Священного Синоду Української Православної Церкви.
Джерела
- mitropolit.kiev.ua(рос.)
- Никодим (Руснак). Сборник служб и акафистов — Харьков: Прапор, 1996. — 336 с.