Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)

Синод УПЦ МП, згідно з її статутом[1], є органом управління церквою у період між Соборами єпископів (Архієрейськими соборами).

Синод очолюється Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) і складається з десяти, включаючи Митрополита Київського і всієї України, єпархіальних архієреїв — семи постійних і трьох тимчасових членів. Тимчасові члени Священного синоду викликаються на сесію по черзі кожні півроку. Синод скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) за потребою, але не рідше, ніж чотири рази на рік, і підзвітний Собору єпископів.

Синод:

• засновує або ліквідує єпархії і змінює їхні межі з наступним ухваленням Собором єпископів;
• обирає і поставляє єпархіальних і вікарних архієреїв, у разі необхідності переводить їх на іншу кафедру, а також почисляє за штат і звільняє на спокій;
• у період між Соборами та Соборами єпископів ухвалює Статут Київської митрополії УПЦ МП, а також вносить до нього доповнення та зміни.

До обов'язків синоду входить:

• нагляд за дотриманням соборних постанов і Статуту УПЦ МП;
• розгляд матеріалів з канонізації святих, їхнє схвалення та передання для затвердження собором єпископів;
• вирішення богословських, літургійних, дисциплінарних, пастирських та церковно-адміністративних питань;
• утворення, реорганізація і ліквідація синодальних установ та місій, ухвалення їхніх статутів, нагляд за їхньою діяльністю, а також призначення їхніх керівників;
• утворення, реорганізація і ліквідація духовних навчальних закладів, ухвалення їхніх статутів, призначення або затвердження їхніх ректорів;
• утворення, реорганізація і ліквідація монастирів та затвердження їхніх настоятелів, настоятельниць та намісників;
• утворення ставропігій;
• утворення тимчасових комісій для вирішення актуальних питань життя Української православної церкви;
• піклування про розвиток доброчинницької, соціальної та миротворчої діяльності єпархій Української православної церкви;
• піклування про духовну освіту, катехизацію, місіонерство та видавничу діяльність;
• звернення з посланнями до української пастви, а в разі потреби — до співвітчизників за кордоном;
• вираження позиції Української православної церкви з актуальних проблем сучасного суспільства;
• оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин;
• підтримання міжконфесійних та міжрелігійних зв'язків в Україні та за її межами;
• будівництво, реставрація храмів, нагляд за архітектурними пам'ятками та церковним майном;
• вирішення питань, пов'язаних з володінням та користуванням та розпорядженням будівлями та майном, призначеним спеціально для здійснення цілей та завдань Української православної церкви, а також установлення порядку розпорядження, володіння та користування іншим майном Української православної церкви;
• вирішення фінансових питань;
• схвалення бюджету Української православної церкви, фінансувань Синодальних установ та духовних навчальних закладів.
• розгляд звітів архієреїв про стан єпархій та за потребою ухвалення відповідних постанов;
• у разі необхідності, тлумачення пунктів Статуту про управління УПЦ МП.

Священний синод є апеляційним церковним судом щодо єпархіальних судів Української православної церкви.

Секретарем Священного Синоду є Керуючий справами Київської митрополії Української православної церкви. Він є постійним членом Священного синоду за посадою. До його обов'язків входить підготовка матеріалів до засідання Священного синоду і складання його журналів.

Участь членів Священного синоду в його засіданнях є їхнім канонічним обов'язком. Відсутність без поважних причин членів Священного синоду підлягає братньому напоумленню. У виняткових випадках кворум Священного синоду становлять 2/3 його членів. Як правило, засідання Священного синоду є закритими. Члени Синоду мають бути в клобуках і сідають за протоколом, з урахуванням старшинства хіротоній.

Священний Синод працює на підставі порядку денного, який подається Головуючим і синодально схвалюється на початку першого засідання. Питання, що потребують попереднього вивчення, Головуючий завчасно направляє членам Священного синоду. Члени Священного синоду можуть вносити пропозиції щодо порядку денного і порушувати питання з попереднім повідомленням про те Головуючого.

Головуючий керує засіданнями згідно з прийнятим регламентом. У випадку, якщо Митрополит Київський і всієї України з якоїсь причини тимчасово не може виконувати обов'язки Головуючого у Священному Синоді, його обов'язки виконує старший за архієрейською хіротонією постійний член Священного синоду. Тимчасовий Головуючий у Священному Синоді не є канонічним Місцеблюстителем.

Справи у Священному синоді вирішуються загальною згодою усіх членів, які беруть участь у засіданні, або більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос Головуючого є вирішальним. Ніхто з присутніх членів Священного синоду не може утриматися від голосування. Кожний з членів Священного синоду у разі незгоди з ухваленим рішенням може висловити окрему думку, про що він має заявити на тому ж засіданні із викладенням її підстав і подати у письмовому вигляді не пізніше трьох днів з дня засідання. Окремі думки додаються до справи, не зупиняючи її вирішення. Головуючий не може своєю владою знімати з обговорення запропоновані у порядку денному питання, перешкоджати їхньому вирішенню або припиняти втілення у життя прийнятих рішень. Коли у Священному синоді розглядається справа за скаргою на членів Священного синоду, зацікавлена особа може бути присутня і давати пояснення, але під час вирішення справи вона повинна залишити зал засідань. При розгляді скарги на Головуючого він передає головування старішому за архієрейською хіротонією архієреєві з числа членів Священного синоду.

Усі журнали та постанови Священного синоду підписуються спочатку Головуючим, а потім усіма присутніми на засіданні членами, навіть якщо деякі з них незгодні з ухваленим рішенням і подали про те окрему думку. Постанови Священного синоду набирають сили після їхнього підписання.

1. Онуфрій (Березовський), митрополит Київський, Предстоятель УПЦ МП;
2. Агафангел (Саввін), митрополит Одеський і Ізмаїльський;
3. Лазар (Швець), митрополит Сімферопольський і Кримський;
4. Іларіон (Шукало), митрополит Донецький і Маріупольський;
5. Марк (Петровцій), митрополит Хустський і Виноградівський;
6. Феодор (Гаюн), митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький, голова Церковного суду УПЦ МП;
7. Павел (Лебідь), митрополит Вишгородський і Чорнобильський;
8. Мелетій (Єгоренко), митрополит Чернівецький і Буковинський, голова ВЗЦЗ УПЦ МП.
9. Антоній (Паканич), митрополит Бориспільський і Броварський, керуючий справами УПЦ МП.

Ще три члени обираються з архієреїв по черзі на кожну сесію.

В УПЦ МП діють синодальні установи, які відповідають за певне коло загальноцерковних справ, що входять до їхньої компетенції. Синодальні установи утворюються або ліквідуються рішенням Собору єпископів або синоду та підзвітні їм. Вони очолюються особами, які призначені синодом. Синодальними установами УПЦ МП є:

• Навчальний комітет при синоді УПЦ МП;
• Канонічна комісія при синоді УПЦ МП;
• Відділ зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП;
• Комісія у справах монастирів УПЦ МП;
• Комісія із канонізації святих при синоді УПЦ МП;
• Синодальна богословська комісія;
• Синодальний відділ благодійності та соціального служіння;
• Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України;
• Синодальний відділ релігійної освіти, катихізації та місіонерства;
• Синодальний відділ у справах молоді;
• Синодальний відділ з архітектури, будівництва та охорони пам'яток церковної архітектури;
• Синодальний відділ «Місія духовної просвіти»;
• Синодальний відділ «Місія соціальної допомоги дітям».

За потребою можуть бути створені й інші синодальні установи. Діяльність синодальних установ регулюється їхніми власними Статутами, які схвалюються Священним синодом Української православної церкви та затверджуються Митрополитом Київським і всієї України. Митрополит Київський здійснює вищий нагляд за діяльністю синодальних установ.

• Українська православна церква (Московський патріархат)
• Статут Української православної церкви (Московського патріархату)
• Собор Української православної церкви (Московського патріархату)
• Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)
• Собор
• Архієрейський собор
• Помісний собор
• Синод

• Статут про управління УПЦ МП