Котедж

Коте́дж (англ. cottage — «сільський або міський будинок, хата») — простий одно-, півтораповерховий (другий поверх передбачений тільки у вигляді мансарди зі скатними стелями) будиночок невеликої житлової площі (класичний котедж може складатися тільки з двох — передньої і задньої — кімнат, як українська хата-п'ятистінок) для проживання однієї родини з обов'язковою присадибною ділянкою і загальною площею більше 100 квадратних метрів.

Типовий котедж

Котедж призначений як для постійного, так і для тимчасового проживання.

В Україні існує класифікація будинків, згідно якої вони діляться на «економ», «бізнес», «еліт»[1].

Котеджі — приналежність заміського пейзажу, але можуть зводитися і в межах міста[2].

Класичним будматеріалом є природний камінь, червона цегла. Сьогодні, проте, велике поширення одержали котеджі з газобетону в силу високої ефективності цього матеріалу, а також котеджі з дерева (беручи до уваги особливості українського клімату, економічність і екологічність цього будматеріалу). Другий поверх займає спальня, перший вітальня, кухня, санвузол, котельня. Нерідко котедж містить гараж для легкового автомобіля, часто перероблений зі старовинної комори.

Неодмінна приналежність котеджу камін. Камінні труби в класичному котеджі розташовуються уздовж торцевих стін споруди.

Класичний англійський котедж можна побачити у фільмі «Відпустка за обміном» — це житло героїні Кейт Вінслет.

Історія

Слово «котедж» прийшло з Англії, де воно спочатку позначало будинок орендатора-«навспільника» «коттера»[3] — з коморою і присадибною ділянкою. Звідси сучасні українські котеджі нерідко виконані в англійському стилі. Котеджі широко поширені також в інших європейських країнах (переважно в скандинавських) і в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, ПАР. Там котедж не є предметом розкоші, швидше служить символом середнього класу.

У СРСР котеджі будувалися головним чином в 1920-ті рр., переважно в нових заводських селищах. Однак в маєтку одного з великих князів під Санкт-Петербургом ще в XIX столітті був побудований котедж, повністю виконаний з привізних англійських матеріалів, як хвалькувато заявляв сам господар: «Без жодного російського цвяха!»[4].

У незалежній Україні котедж, як і багато закордонних запозичень, пережив значне перетворення. На початку 90-х рр. ХХ ст. «котедж» став невід'ємним елементом побуту представників нової еліти. У заміській зоні поблизу шосе з'явилися, котеджні містечка (котеджні селища)[5], які правильніше було б назвати «замковими» або «палацовими». Котеджами в них є хіба що будиночки для охорони та прислуги.

Сьогодні в Україні немає великого міста, яке не оточували б «котеджні селища». Тому правомірно говорити про появу терміна «український котедж» — будинок (нерідко — садиба, маєток), порівнянний за площею з британським «house» або навіть «mansion»[6], і включає відповідну ділянку землі, а також всі необхідні «служби», в числі яких — кілька справжніх котеджів, або навіть mews, «м'юз» (ряд гаражів з житловими приміщеннями над ними)[7].

У межах Київської області розташовується понад 200 котеджних містечок[8]. Тільки у 2019 році з'явився 21 такий проєкт[9].

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.