Кот Петро Олексійович
Петро́ Олексі́йович Ко́т (народився 3 лютого 1933, Кулажинці — нині Броварський район — помер 7 жовтня 2003) — український художник, член Національної спілки художників України, заслужений художник України.
| Кот Петро Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
3 лютого 1933 Кулажинці | |||
| Смерть | 7 жовтня 2003 (70 років) | |||
| Маріуполь | ||||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Навчання | Київське Державне училище декоративно-прикладного мистецтва, Дніпропетровське державне художнє училище, Київський державний художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Нагороди |
 Заслужений художник України | |||
|
| ||||
Батько художника Ігоря Кота.
Життєпис
Походить з селянської родини. 1953 року закінчив Київське Державне училище декоративно-прикладного мистецтва.
1961 року закінчує Дніпропетровське державне художнє училище, того ж року поступає на подальше навчання, 1967 — закінчив Київський державний художній інститут.
Його вчителями були Микола Боровський, І. Н. Штільман, Трохименко К. Д., Пузирков В. Г., О. І. Сиротенко.
З 1967 року проживав в Маріуполі.
В 1986—2003 роках був головою Маріупольської організації Національної спілки художників України.
Серед його творів:
- «Генерал Мачнєв»,
- «Сергій Буров»,
- «Вікові верби».
Брав участь приблизно в 25 республіканських, всеукраїнських та всесоюзних виставках та до 70 міських та обласних художніх виставках.
1983 року відбулася персональна виставка в Маріуполі, 1985 — в Донецьку.
Двічі твори художника виставляли у групових виставках — у Франції.