Кочетоцький ентомологічний заказник

Кочето́цький ентомологічний заказник — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Кочетоцький ентомологічний заказник
Категорія МСОПIV (Заказник)
49°52′22″ пн. ш. 36°44′45″ сх. д.
Розташування: смт. Кочеток, Чугуївський район, Харківська область
 Україна
Найближче місто: Чугуїв, Харківська область
Площа: 50,0 га
Заснований: 1992
Керівна
організація:
Виробниче управління водяного господарства «Донець»
Країна  Україна

 Кочетоцький ентомологічний заказник у Вікісховищі

Розташований на схід від селища міського типу Кочеток Чугуївського району.

Загальна площа — 50,0 га.

Заказник утворений у 1992 році.

Відповідальний за охорону — Виробниче управління водяного господарства «Донець».

Опис

Заказник розташований у долині річки Сіверський Донець біля водозабірної станції, на схід від селища міського типу Кочеток.

Являє собою заповідані ділянки заплавних луків, лісів, водно-болотної рослинності, а також схили правого берега з фрагментами степової рослинності. Домінують лучні, а також болотні та лісові заплавні ценози на стадії пасовищної дигресії.

На схилах правого берегу Сіверського Донця зустрічаються понад 100 видів різнотрав'я: конюшина, материнка, звіробій, різні види гвоздики, волошок, дивини, льон український, анемона лісова, чебрець. До Червоної книги України занесений гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus Dubjan.).

Зберігається комплекс типових для даного рельєфу комах: степових, лучних, лісових, болотяних, навколоводних і водних. До ентомологічної фауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до:

На території заказника мешкає богомол звичайний (Mantis religiosa), який у 2001 році був уключений до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області. Згодом вид став численним і у видання Червоної книги Харківської області (2013 рік) вже не потрапив.

До орнітологічного комплексу заказника належать види птахів: мартин звичайний, крячок чорний та крячок білокрилий, кулики. Рідко зустрічаються чирянка велика, лиска, чепура велика.

У період міграцій територія заказника є місцем відпочинку водно-болотних птахів: гусей, сірих журавлів (Grus grus) (вид занесений до Червоної книги України).

У 2011 році при обстеженні заказника з метою встановлення рівня антропогенного впливу виявлені накопичення хрому у верхньому шарі ґрунту, у лісовій підстилці, коріннях, та накопичення свинцю в корі сосни звичайної, що є характерним для техногенних ландшафтів. Отримані результати вказують на те, що територія заказника потерпає від впливу техногенних емісій розташованої поблизу ТЕЦ[1].

Галерея

Примітки

Джерела

Література

  • Природно-заповідний фонд Харківської області: довідник / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с. ISBN 966-8246-19-5
  • Гололобова О. О. Екологічний стан компонентів довкілля природно-заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове») Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна, серія «Екологія» — 2012. — № 1004, Вип. 7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.