Крайня Мартинка

Крайня Мартинка село в Україні, в Хустському районі Закарпатської області.

село Крайня Мартинка
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Громада Іршавська міська
Рада Чорнопотіцька сільська рада
Основні дані
Населення 582
Площа 0,741 км²
Густота населення 785,43 осіб/км²
Поштовий індекс 90110
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°25′05″ пн. ш. 23°00′48″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
440 м
Місцева влада
Адреса ради 90110, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Чорний Потік, 153
Карта
Крайня Мартинка
Крайня Мартинка
Мапа

Церква св. Петра і Павла. 1838.

Уперше церкву згадано в 1692 р. У документах 1733 р. в селі згадують дерев'яну церкву св. Миколи з трьома дзвонами, вкриту соломою. В селі розповідають, що дерев'яна церква стояла в місцевості, що зветься «Цинтарь на Гальчовиці».

Крайня Мартинка і сусідні села Смологовиця та Підгірне розташовані досить далеко в горах. Можливо, тому тут збереглися традиційні верховинські дерев'яні дзвіниці, хоч церкви в цих селах вже давно кам'яні.

На церкві напис такого змісту: «Церква Петра і Павла збудована 1838 р. (можливо, це початок будівництва, бо є й інша дата — 1872 p.), відремонтована 1902 p., реставрована 1988 р. в честь тисячоліття хрещення Русі».

Новий іконостас встановлено в 1908 р. за гроші, зібрані земляками в Америці. Розказують, що землю для цієї церкви дали Глеби. Турня довго була вкрита шинґлами і лише в 1980-х роках майстер Малета з Великих Ком'ят вкрив її бляхою.

Написи на дзвонах свідчать, що великий дзвін відлив Ф. Еґрі в 1921 р. (можливо, тоді збудували дзвіницю), а малий — давній, з 1770-х років. Біля церкви стоїть литий металевий хрест з 1888 р.

водоспад Гучало.

Висота падіння води — 5-6 метрів, з невеликими перепадами. Складається з одного великого каскаду та двох менших, один з яких значно повноводніший від інших.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 601 особа, з яких 279 чоловіків та 322 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 582 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 99,48 %
російська 0,34 %
польська 0,17 %

Туристичні місця

- храм св. Петра і Павла. 1838.

- водоспад Гучало. Висота падіння води — 5-6 метрів, з невеликими перепадами. Складається з одного великого каскаду та двох менших, один з яких значно повноводніший від інших.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.