Краковецький-Кочержинський Юрій Олександрович
Ю́рій Олекса́ндрович Краковецький-Кочержинський (26 березня 1924, Бердичів, Житомирська область — 26 серпня 2012, Київ) — доктор технічних наук (1978)[1], професор металознавства (1983)[1][2]. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980)[1]. Також політолог, публіцист, поет та перекладач, член Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих, голова Українознавчого клубу «Спадщина»[2].
| Краковецький-Кочержинський Юрій Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
26 березня 1924 Бердичів, Житомирська область |
| Помер |
26 серпня 2012 (88 років) Київ |
| Країна |
 СРСР /  Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут |
| Галузь | Металознавство |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Науковий керівник | українознавчий клуб «Спадщина» (Київський будинок вчених) |
| Нагороди |
  |
Біографія
Краковецький-Кочержинський Юрій Олександрович народився 26 березня 1924 року в місті Бердичів, Житомирська область[1]. Його батько був першим директором Бердичівського педагогічного технікуму[2].
1942 року закінчив Харківську школу фабрично-заводського навчання (ФЗН)[2]. Отримав атестат слюсаря. Був учасником Другої світової війни. Після завершення війни вчився у Сибірському металургійному інституті, потім на металургійному факультеті Київського політехнічного інституту, який закінчив у 1949 році[2].
Потім працював у Інституті чорної металургії АН УРСР[1]. З 1953 по 1979 рік — в Інституті металофізики АН УРСР, після того до 1992 року працював в Інституті надтвердих матеріалів АНУ в місті Київ. Спершу був завідувачем, з 1989 по 1991 рік був провідним науковим спеціалістом, а потім — старшим науковим спеціалістом-консультантом відділу фізично-хімічних основ синтезу надтвердих матеріалів[1].
2007 року видав книгу «Два шляхи розвитку людства: симбіотичний і паразитичний, відповідні їм етики й екології, або Про природні причини сучасної катастрофи людства й довкілля та засоби її подолання» (2007)[3].
Наукова діяльність
Серед його наукових інтересів є теплофізичне приладобудування та побудова діаграм стану багатокомпонентних систем[1].
Юрій Кочержинський є автором понад 130 наукових праць[2]. Йому належить створення й обґрунтування концепції кристалізації алмазу з метастабільної рідини при високих тисках і температурах[1].
Нагороди
- Медаль «За доблесну працю»[2]
- Бронзова та золота медалі міжнародних виставок на ВДНГ СРСР[2]
- Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1980) за «розробку, створення та впровадження комплексу нових методів і приладів для фізико-хімічного аналізу матеріалів»[4].
Примітки
- КРАКОВЕЦЬКИЙ-КОЧЕРЖИ́НСЬКИЙ Юрій Олександрович. esu.com.ua. Процитовано 3 грудня 2015.
- Вибрані сонети, 2009, с. 56.
- Кочержинський Юрій Олександрович. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 3 грудня 2015.
- Облікова картка лауреата державної премії УРСР. www.kdpu-nt.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2015.
Джерела
- Вільям Шекспір. Вибрані сонети / перекл. Юрко Кочержинський. — Ніжин : ТОВ «Видавництво "Аспект-Поліграф"», 2009. — 56 с. — ISBN 978-966-340-331-1.