Краснобрідський монастир зіслання Святого Духа

Згідно з переказом в Красному Броді був чудесним чином зцілений убогий, сліпий чоловік, що пройшов перед святом Зіслання Святого Духа. Він омив очі водою з криниці та щиро помолився до Матері Божої і йому повернувся зір. Потім у цьому місці, віряни побудували каплицю, де була поміщена Краснобрідська ікона Божої Матері.

Наприкінці XIV ст. коштом і старанням князя Федора Корятовича на цьому місці було побудовано дерев'яну церкву в честь св. Катерини й келії для декількох ченців, як знак щирої подяки Божій Матері за опіку над краєм. Там поселились ченці Чину святого Василія Великого. Через деякий час монастир став одним із центрів поширення православ'я.

1603 р. за наказом графа В. Друґета монастир був спалений. Згоріли рідкісні старовинні документи та ікони. Лише дивом збереглася чудотворна ікона Богородиці.

Відбудував монастир граф Юрій ІІІ Друґет спільно з перемишльським єпископом Атанасієм Крупецьким після 1614 р.

Інтер'єр храму, де зберігається Краснобрідська ікона Божої Матері

1651—1664 рр. — резиденція єпископа Петра Партенія.

Під час повстання під керівництвом Ференца ІІ Ракоці 1708 р. знову зруйнований.

За наказом єпископа Бізанція 1729—1759 монастир частково відновлено (дерев'яні приміщення), зокрема 1752 р. побудовано мурований храм на честь Зіслання Святого Духа (початок будови в 1743 р.).

Між 1759—1782 рр. в монастирі налічувалось 23 келії, трапезна, пивниця, господарське приміщення, житниця. Все було обгороджено муром. Два місця для коваля. Монастирю належала земля, будинок з двома кімнатами, хлівом та пивницею.

Впродовж кількох століть обитель була місцем паломництва, де тричі на рік збиралися русини. При цьому молоді пари часто брали шлюб у монастирській церкві, тому влада вважала паломництва «ярмарками на дівчат» і безрезультатно забороняла їх королівськими указами (1520 та 1552).

На початку Першої світової війни ченці залишили обитель і перейшли до василіянського монастиря у містечку Марія-Повч (нині Угорщина).

Руїни старого монастиря

У 1915 р. обитель зруйновано. Деякі книги з бібліотеки, були вивезені в Угорщину, де вони зберігаються до сьогодні (наприклад словац. Trebnik sireč Molitovnik, Львів 1644, який знаходиться в Університетській бібліотеці Дебрецена). Краснобрідську ікону Богоматері василіяни сховали, а потім помістили на південній стіні храму Івана Хрестителя в Красному Броді.

У 1950 р. ікону Божої Матері Краснобрідську знову довелося сховати, щоб не потрапила в руки комуністам. Після відновлення монастиря в 1968 році ікона знову поміщена в Церкві Івана Хрестителя. В 1970—1979 ікона була відреставрована художником Миколою Йорданом.

У 1974 р. протоігумен о. Мар'ян Поташ таємно освятив відновлену каплицю Покрови Пресвятої Богородиці (1759), де від 1998 р. зберігається святиня обителі — Краснобрідська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (14 ст.).

У 1759 році в монастирі остаточно сформувалася раніше заснована школа, яка мала гуманітарний, філософський, богословський відділення (припускають також існування іконописного відділення). Школа підтримувала зв'язки з братськими школами у Сяноку (Польща), Львові та інших містах України.

Серед її учителів — Макарій Шугайда (засновник школи та ігумен монастиря 1755—1758 і 1769—1775 рр.), Сильвестр Ковейчак (ігумен 1762—1766 рр.), І. Мирський, В. Феєр (обидва викладали мови, зокрема латинську, угорську, німецьку, слов'янську, перший — у 1772—1775 рр., другий — 1776—1779 рр.), Й. Змій-Миклошик (керував 1809—1814 іконописним відділенням; створив тут картини «Краснобрідський ярмарок на дівчат» і «Земплинське весілля»). У школі навчався, а потім також викладав філософ Арсеній Коцак. 1863—1872 рр. в обителі перебував лікар і церковний діяч із Волині Володимир Терлецький.

Відомо й те, що в сер. XIX ст. в монастирській школі навчався відомий русинський письменник та ігумен Мукачівського монастиря Анатолій (Олександ) Кралицький.

17 червня 1821 року в монастирі, єпископ Мукачівський Олексій Повчій висвятив першого єпископа Пряшівської греко-католицької єпархії Григорія Тарковича, який подарував монастирській школі частину своєї бібліотеки, як і Олександр Духнович 1859 р. Станом на 1891 р. у бібліотеці було близько 2 тис. томів книг, зокрема чеський літопис 1541 року, законодавство 1569 року, Острозька Біблія 1581 р., словники XVI ст.

1998—2002 поблизу руїн колишнього монастиря побудовано нову обитель із каплицею на честь блаженного Павла Ґойдича.

У 2002 р. тут відкрито новіціат. Настоятелем є протоігумен Володимир Седлачек (від 2005), кількість насельників становить 13 осіб.

• Краснобрідська ікона Божої Матері

• Гаджега В., Краснобродский монастырь. — Ужгород, 1935. — 10 с. (непублікований рукопис-машинопис підписаний автором)
• Монич Олександр, протоієрей. Краснобрідський Свято-Духівський чоловічий монастир в 1 пол. XVIII-го на початку XX століття (за матеріалами ДАЗО) // PRAWOSŁAWNY BIBLIJNY ALMANACH I/2018 / Redaktor wydania: doc. ThDr. Jan Husar, PhD. – Diecezjalny Ośrodek Kultury Prawoslavnej ELPIS. – Gorlice, 2018. – S. 148-167.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 73. Свидетельство, выданное генеральным викарием Мукачевского монастыря Годемарским Иоанном Иосифом четырем монахам на право реставрации Краснобродского монастыря (9.07.1724-13.07.1815 гг.). На 6 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 118. Письмо Мукачевского епископа по оправданию чудес происшедших в Краснобродском монастыре (31.08.1729 г.). На 4 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 119. Акт составленный монахами Краснобродского монастыря по чудотворной иконе «Богородицы» (31.06.1729 г.). На 3 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 152. Инвентарь Краснобродского монастыря (.). На 1 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 168. Обет игуменов Имстичевского, Заричанского, Березнянского и Краснобродского монастырей об их добровольном подчинении настоятелю Мукачевского монастыря (19.07.1733 г.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 224. Письмо Мукачевского епископа Блажевски Гавриила настоятелю Малоберезнянского монастыря о дохадах Краснобродского монастыря, о выходе и принятии монахов в монастыр (8.06.1739 г.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 225. Письмо Краснобродского монастыря настоятелю Мукачевского монастыря в подготовке к встрече настоятеля в Краснобродском монастыре, о сборе податей с населения в связи с этим (1.11.1739 г.). На 6 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 354. Письмо монахов Мария-Повчанского монастыря настоятелям Краснобродского, Березнянского и Буковского монастырей с сообщением о смерти игумена Саввы (1-ая пол. 18 в.). На 1 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 356. Письмо монаха Краснобродского монастыря к монахам Мария-Повчанского монастыря о поездке к графу Кароли с целью получения материальной помощи (1-ая пол. 18 в.). На 1 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 456. Письмо настоятеля Краснобродского монастыря Копинский Гервасию о закупке ткани, о посылке слив и орехов (.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 477. Протоколы собрания Краснобродского монастыря об избрании настоятеля Мария-Повчанского монастыря Скрипка Иоанна ревизором монастырей ордена Василиан (.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 497. Грамота об учреждении Краснобродского монастыря графиней Вандернат Терезией (10.08.1756 г.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 504. Список настоятелей и монахов Мукачевского, Имстичевского, Краснобродского монастырей (.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 524. Список настоятелей и монахов Мукачевского, Имстичевского, Краснобродского монастырей (.). На 2 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 546. Меморандум о заложении Краснобродского монастыря и список его монахов (.). На 6 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 2. – Спр. 231 в. Акты о проверне монастырей ордена Василиан в Красноброде и Букоц настоятелем Мукачевского монастыря (22.05.1814 г.). На 4 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 2. – Спр. 277. Прошение прихожан с. Красноброд на имя капитулы Мукачевской епархии в г. Унгвар об от мене распоряжения о перемещении иеромонаха Данилович Ираклия капитулярного настоятеля из Краснобродского монастыря. Письмо викария Мукачевского монастыря по этому вопросу (.). На 3 арк.
• ДАЗО. – Ф. 64. – Оп. 2. – Спр. 345. Акты проверки монастыря в с. Киш Березна, Буковец и Красноброд (24.05.1820-5.06.1820 г.). На 5 арк.

• Енциклопедія сучасної України
• Документальний фільм Красний Брід Монастир https://www.youtube.com/watch?v=PrX98wxVids&feature=youtu.be