Олексій Повчій

Олексій Повча народився 17 березня 1754 року. У 1789 році був рукопокладений у сан священика. 22 березня 1816 року Олексій Повча був обраний Єпископом Мукачівським.

У 1826 році єпископ Олексій Повчій (1817—1831) започаткував будівництво єпархіального гуртожитка і встиг побудувати тільки будинок, однак не встиг його ввест в дію, але забезпечив це будівництво відповідними фондами, так що єпископ Василь Попович 1 жовтня 1940 р. закінчив і відкрив цей заклад (у 1940 р. виховувалось в ньому 9 хлопців, а в 1956 р. вже 40) для учнів гімназії. Єпископ Олексій Повчій мав намір побудувати дівочий сиротинець Св. Олексія для священицьких дітей-сиріт. Однак єпископ Василь Попович, який за свій рахунок утримував убогих селянських хлопців, назвав цей гуртожиток загальним іменем: Конвікт і поселив їх в цей гуртожиток. Священицькі сироти виховувались безплатно, а для бідних хлопців було призначено 12 стипендійних місць.

1829 році князь Карл-Людовик Бурбон, що проживав в італійському місті Лукка, попросив єпископа прислати священика східного обряду. Повчій запропонував цю посаду Лучкаю, який ще з 1818 року став архіваріусом і секретарем єпископа Олексія Повчія. Михайло Михайлович Лучкай (за одними даними прізвище Матяцков, за Іншими — Поп) народився 19 листопада 1789 року на Мукачівщині, у селі Великі Лучки, від якого і взяв прізвище. Автор знаменитої «Слов'яно-руської граматики», «Церковні беседи на всі неділі рока на поученіе народнеє» (проповіді, які були розраховані, крім священиків, і на простий люд).

Після смерті протоігумена Йоаникія Базиловича (1742—1789 — 1821) ченці з Чернечої гори звернулися до єпископа Олексія Повчія з проханням дозволити їм їсти м'ясо. Василіяни просили цього і на Ужгородському єпархіальному Соборі у 1822 р. Ім радили з цим питанням звернутися до Папи Римського. Але в зв'язку з тим, що з Риму не отримали жодної відповіді, у 1823 році єпископу Олексію Повчію, який завіта у Мукачівський монастир, ігумен Боніфатій Стромецький (1821—1827) наказав покласти на стіл м'ясо. Ченці їли з єпископом, і з того часу вживають м'ясо. Пізніше сам єпископ Олексій Повчій звернувся з проханням до Риму, щоб йому дозволили до деякої міри полегшити приписані пости. З дозволу Апостольської Столиці єпископ Олексій Повчій у 1827 р. проголосив полегшення різдвяного посту, тобто Пилипівки, а саме: що Строгий піст — без м'яса і молочних страв потрібно було дотримувати тільки в середи і п'ятниці, а також і в надвечір'я Різдва і Богоявлення. В інші дні можна було їсти не тільки молочні але і м'ясні страви. Це полегшення залишалось дійсним аж до його відкликання.

Єпископ Василь Попович відкликав Повчієве полегшення, бо у своїх розпорядженнях він вимагав, щоб у дальнійшому в Мукачівській єпархії пости дотримувались строго за традиціями східного обряду. А в 1842 році єпископ Василь Попович ввів інші деякі зміни (послаблення) у дотриманні постів. До речі майбутнього єпископа, на той час семінариста Василя Поповича разом ще з трьома семінаристами: Петром Борвіровичем, Олександром Луйлу та Іваном Оросом єпископ Олексій Повчі рукоположив 10 квітня 1820 року.

26 вересня 1816 р. Апостольська Столиця затвердила отця Григорія Тарковича першим єпископом новоствореної Пряшівської єпархії. Але з 1817 по 1820 р. Він знаходився у Відні, де виконував священичі обов'язки при церкві св. Варвари. Тільки 17 червня 1821 р. його єпископське свячення відбулося в Краснобродському монастирі отців Василіян. Після хіротонії, уділеної йому головним святителем-єпископом Мукачівської єпархії Алексієм (Олексієм) Повчі, канонік Григорій Таркович урядово прийняв управління новоствореної єпархії, осідком якої стало м. Пряшів. Ця єпархія створена під патронатом австрійського імператора Франца І та при підтримці Папи Пія VII. Владика Григорій приступив до її формування та організації.

• Мукачівська греко-католицька єпархія. Офіційний сайт
• Владика Василь Попович
• Мукачівський єпископ Андрей (Бачинський)
• Єпископ Григорій Таркович

Попередник Андрій Бачинський		Єпископ Мукачівський 28 липня 1817—11 липня 1831		Наступник Василь Попович