Красносельський (Білорусь)
Красносе́льський (біл. Краснасельскі) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі, у Волковиському районі.
| смт Красносельський біл. Краснасельскі | ||||||
| ||||||
 | ||||||
  | ||||||
| Основні дані | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 53°16′44″ пн. ш. 24°24′01″ сх. д. | ||||||
| Країна |
 Білорусь | |||||
| Область | Гродненська область | |||||
| Район | Волковиський район | |||||
| Перша згадка | 1569 | |||||
| Статус | з 1968 року | |||||
| Населення | 7,3 тис. осіб (2006) | |||||
| Транслітерація назви | Krasnasieĺski | |||||
| Поштовий індекс | 231911 | |||||
| Телефонний код | +375-801512 | |||||
| Висота | 125 м м.н.р.м. | |||||
| Водойма | річка Рось | |||||
| Відстань | ||||||
| Найближча залізнична станція | Рось (4 км) | |||||
| До обласного центру | ||||||
| - фізична | 75 км | |||||
  Красносельський | ||||||
 Красносельський Красносельський (Гродненська область) | ||||||
 | ||||||
 Красносельський у Вікісховищі | ||||||
Населення селища становить 7,3 тис. осіб (2006).
З історії селища
Значним осередком видобутку кременю був район Волковиського узвишшя в Західній Білорусі, у долині річки Рось (притоки Німану), центром якого можна вважати Красне Село. Конкреції кременю видобували тут у покладах крейди. Виявлені ознаки кількох тисяч копалень, які розроблялися з середини IV – до останніх сторіч II тис. до Р.Х. Переважали добувні виробки вертикального типу, які розташовувались досить купчасто і сягали глибини 5 – 7 м. Спостерігається традиційне заповнення виробок пустою породою. Населення, за оцінкою археологів, мало чітко виражену професійну спеціалізацію, у якій домінував клан гірників. Численні готові вироби, а також напівфабрикати (заготівки) транспортувалися на значну відстань від копалень, зокрема на терени Балтійського узбережжя.
Джерела
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 4: Кадэты — Ляшчэня / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1997. — 432 с.: іл. ISBN 985-11-0041-2.
- Krasne Sioło (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich(пол.). Tom IV: Kęs — Kutno. — Warszawa, 1883.