Крашаниця Анатолій Федорович

Закінчив Валківське реальне училище, друкуватися почав у газеті «На засів». З 1921 року друкувався в газетах «Вісті», «Селянська правда», журналах «Шляхи мистецтва», «Зоря».

29 березня 1922 в Харкові засновано літературну організацію «Спілку селянських письменників „Плуг“», у складі бюро спілки — А. Панів, І. Сенченко, Гео Коляда, С. Пилипенко, І. Шевченко, Крашаниця.

В 1922—1923 роках — секретар Валківського повіткому комсомолу. У 1923—1924 працював в Харківському губкомі, в 1925—1926 — на журналістській роботі, 1927 переїздить у Херсон, редактор газети «Наддніпрянська правда».

Належав до спілки селянських письменників «Плуг», Всеукраїнської спілки пролетарських письменників «Молодняк». Один із засновників у Харкові першого літературного клубу, серед фундаторів «Асоціації юнацьких пролетарських письменників».

1927 року — співзасновник журналу «Молодняк» — разом з Іваном Шевченком та Савою Божком.

1964 року на святкування 150-річчя від дня народження Шевченка літературна громадськість Рівненщини під керівництвом Крашаниці, колишнього учасника літоб'єднання «Плуг» та редактора газети «Червоний прапор», впорядковує територію довкола пам'ятника. Добудували стелу, міні-басейн, з Новопетровського укріплення привезли й посадили паросток верби, з іншого боку пам'ятника посадили ще один символ України — калину.

Залишив низку літературно-критичних статей про сучасників-письменників. Більше 60 років віддав журналістській справі.

Останні роки свого життя проживав у м. Рівне по вул. Чорновола (колишн. 17-вересня; Тополева) у будинку, у якому свого часу також жив і працював Олег Ольжич, про що на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку.

• Сава Божко
• З пагорбів «Зорі»
• Тарасова верба своє відплакала
• Інститут історії України