Кременчуцький міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів

Кременчу́цький міськи́й це́нтр соціа́льної реабіліта́ції діте́й-інвалі́дів виконує програми комплексної реабілітації дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, надає підтримку родинам, які виховують дітей з особливими потребами.

Кременчуцький міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів
геокоординати не задано:
Засновано 2002
Директор Івакіна Юлія Станіславівна
Адреса 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 21
Сайт detiinvalidy.org.ua

Спеціалізація та структура Центру

Центр спеціалізується на реабілітуванні дітей з вадами зору та слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними вади, ураженням центральної нервової системи, змішаними вадами.

Щороку 350 кременчуцьких дітей із різними інтелектуальними та фізичними вадами проходять курс безкоштовних реабілітаційних послуг Центру. Також два роки поспіль з 2009 р. у ньому проходять лікування та ранню адаптацію діти-інваліди із Комсомольську. Можливість проходити реабілітацію у 2012 р. з'явиться і у дітей Глобинського, Семенівського, Лохвицького та інших районів Полтавської області[1].

Штатна чисельність працівників Центру — 31. З дітьми працюють: невролог, ортопед, педіатр, медсестра фізіотерапевтичного кабінету, фахівець з фізичної реабілітації, гідрокінезотерапевт, масажисти, психолог, логопед, вчителі-реабілітологи та інші.

До початку 2010 р. тренери дитячої кінно-спортивної школи «Фаворит» проводили для пацієнтів Центру реабілітації уроки з іпотерапії. Із серпня 2011 р. ця програма відновилась[2]. Гроші на транспортування тварин виділила міська влада в рамках програми «Турбота». Ініціатором відновлення фінансування занять з іпотерапії стала фракція партії «Рідне місто» у міській раді. Заняття планується проводити двічі на тиждень. Всього за тиждень заняття проводили 100 дітям. Тривали заняття до кінця 2011 року.

У 2011 р. з міського бюджету було виділено 1 млн. 200 тисяч гривень на утримання центру. З 2012 р. Центр підпорядковуватиметься області.[3]

Історія створення

Ідея створення належить Колесник Надії Геннадіївні — першому директору закладу.

Для створення Центру в 2001 р. було виділено приміщення колишнього дитячого садка.

1 жовтня 2002 року був відкритий перший у Полтавській області центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Окрім медичного супроводу, з 2008 р. у Центрі діє програма з профорієнтації. Спеціалісти допомагають виявити та розвинути здібності дитини, радять навчальний заклад, де вона зможе продовжити навчання.[4]

29 жовтня 2009 р. було відкрито ІІ корпус Центру. В ньому розміщене приміщення з басейном для дітей-інвалідів.

У липні 2011 р. міська влада досягла попередньої домовленості[5] із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» щодо передачі частини гуртожитку для створення в цьому приміщенні стаціонарного відділення.

Меценатство

Бургомістр пан Райнер Штольц з 2006 року тісно співпрацює з Центром. За період з 2006 року у Німеччині змогли відпочити та оздоровитись, а також пройти додаткове медичне обстеження 35 дітей. У 2011 р. ще 7 вихованців Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів побували у м. Штоках. Фінансове забезпечення повністю взяла на себе німецька сторона, батьки оплатили лише проїзд.[6]

Див. також

Примітки
  1. Кременчуцький міського центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів прийме дітей з різних районів області — Репортер. 11 липня 2011 рік
  2. Новини «Кременчуцька Панорама» від 26 липня 2011 р. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 січня 2012.
  3. Наступного року міський центр ранньої реабілітації дітей–інвалідів підпорядковуватиметься області — ГО "Рідне місто". 23 грудня 2011 рік.
  4. Олена Ускова // Дім, де живе надія[недоступне посилання з липня 2019] — Кременчуцька панорама. 8 грудня 2007 рік
  5. Новини «Кременчуг на ладони» від 11 липня 2011 р.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. 7 дітей-інвалідів, вихованців Центру реабілітації дітей-інвалідів, цього року відвідають німецьке місто Штоках[недоступне посилання з червня 2019] — Офіційний сайт Кременчуцької міської ради

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.