Кремінярівська Марія Антонівна

Кремінярівська Марія Антонівна (з дому Цимбалюк, у заміжжі Кавун; 20 жовтня 1902, м. Почаїв, нині Кременецького району Тернопільської області 3 січня 1999 (за іншими даними 4 грудня 1998), м. Ошава, Канада) — українська письменниця, громадська діячка.

Кремінярівська Марія Антонівна
Народилася 20 жовтня (2 листопада) 1902
Почаїв, Україна
Померла 3 січня 1999(1999-01-03) (96 років) або 4 грудня 1998(1998-12-04) (96 років)
Ошава, Дарем, Онтаріо, Онтаріо, Канада
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність українці
Діяльність письменниця

Життєпис

Закінчила у місті Кременець українську гімназію (1921), торговельно-кооперативні курси.

1939 року Марію Кремінярівську заарештували органи НКВС; у 1940—1947 відбувала ув'язнення в Казахстані.

Повернувшись 1947 року до Кременця, працювала бухгалтером. У 1949—1953 — на спецпоселенні у Красноярському краї (нині РФ). Після повернення — на різних роботах.

1975 виїхала до Австралії, згодом — до Канади. Проживала у місті Ошава поблизу міста Торонто.

Реабілітована 1989 року.

Творчість

Авторка 3-х книг під загальною назвою «Оповідання про Надюсю»; прототип героїні — донька Надія. Із них вийшли друком у Кременці «У рідному місті» (1936) та «Надюся у Львові» (1938).

Видала автобіографічні книги «Вівці, вовки і люди» (Торонто, 1989), до якої окремими розділами увійшли «Оповідання про Надюсю»; інші розділи — «У тюрмі», «Лагер», «Додому! Додому!»

Література

  • Мельничук Б., Чернихівський Г. Кремінярівська Марія Антонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К  О. — С. 232. ISBN 966-528-199-2.
  • Нескорена Берегиня: Жертви московсько-комуністичного терору XX століття. — Торонто-Л., 2002.
  • Домбровський О. Хто вона, Маря Кремінярівська? // Вільне життя. — 1991. — 19 квіт.
  • Чернихівський Г. Дарунок з Канади: [Про твір «Вівці, вовки і люди»] // Діалог. — 1992. — 18 берез.
  • Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності. — Кременець: Папірус, 1999. — С.: 122, 126, 128, 140, 141, 179, 241, 245, 248.
  • Чернихівський Г. «Навіщо покинула рідну землю» // Прапор перемоги. — 1991. — 17 лип.
  • Чернихівський Г. І.  Штрихи до портрета Марії Кремінярівської // Кременеччина: історичне та літературне краєзнавство: Матеріали на допомогу педагогам і студентам педколеджу, учням середн. спец. навч. закладів та загальн. освітн. шкіл. — Кременець, 1992. — С. 75-76.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.