Кривань
Кривань (словац. Kriváň, нім. Krummhorn, Ochsenhorn, угор. Kriván) — вершина заввишки 2494 м в південно-західній частині Високих Татр на Словацькій стороні.
|
Кривань словац. Kriváň | ||||
 Кривань | ||||
|
49°09′50″ пн. ш. 20°00′10″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Словаччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Високі Татри | |||
| Система | Татри, Карпати | |||
| Тип | гора | |||
| матеріал | гранодіорит | |||
| Висота | 2494 м | |||
| Висота відносна | 400 м | |||
| Перше сходження | здійснив Андре Йонас Чірбеш з провідниками 4 серпня 1772 р. (перша згадка) | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| SummitPost | 154957 | |||
| peakbagger.com | 10309 | |||
| GeoNames | 724393 | |||
  Кривань Кривань (Словаччина) | ||||
| ||||
 Кривань у Вікісховищі | ||||
Історія
Кривань до 1793 року мали за найвищу вершину в Татрах. Перші згадки про вершину датуються 1761 і 1770 р. , але імена скорювачів невідомі. Найвмовірніше, ці люди були пов'язані з видобутком золота або антимоніта в шахтах на схилах Криваня (на висоті до 2100 м), що побутували в XV ст.
Певно відомо про скорювача Андре Йонаса Чірбеша з провідниками 4 серпня 1772 р.
У 1805 році вершину скорив Станіслав Сташиць[1]. Ще відомо, про скорювача Криваня короля Саксонії 4 серпня 1840 р. Рік потому, угорські альпіністи поставили на вершині обеліска, що простояв до 1861 року.
Перші взимку на вершину зійшли 12 квітня 1884 Якоб Ховей і Теодор Вундт.
Кривань у культурі
.svg.png.webp)
16 серпня 1841 Кривань скорили активісти словацького національного відродження Людовит Штур і Міхал Мілослав Ходза. Власне З цього року на вершину Криваню справляли патріотичні національні виходи, в котрих спілкували перші прихильники незалежності, патріоти й творці словацької культури. Національні виходи організовоють щороку 16 серпня або найближчі вихідні, де на вершину виходять 500 осіб одночасно.[2][3]
Микола Васильович Гоголь згадує гору Кривань (Криван) у повісті "Страшна Помста" як місце дії ключової легенди повісті - саме з Кривані козак Іван вічно споглядає муки побратима-зрадника козака Петра.
Кривань з 1935 — національна гора словаків. Вершина згадується в гімні Словаччини, а ще зображена на гербі Словацької Соціалістичної Республіки (Вічний вогонь на тлі гір), а з 1 січня 2009 року на монетах Словаччини номіналом в 1, 2 і 5 центів.
У 1967 році, після опитування визнали, що це найгарніша вершина Словацьких Татр.[4] Казимеж Пшерва-Тетмаєр написав про вершину новелу (що ввійшов в цикл оповідань «На скелястому Підгаля»). У 1973 р. польська фольк-рок група Skaldowie випустила альбом під назвою Krywań, Krywań з однойменною піснею, яка звучала в фільмі «Операція Самум».
Текст пісні:
- Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
- Płyną, lecą spod ciebie potoki!
- Tak się leją moje łzy, jak one,
- hej łzy moje, łzy niezapłacone…
- Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
- Płyną, lecą nad tobą obłoki!
- Tak się toczy moja myśl, jak one,
- hej te myśli, te myśli stracone…
- Hej Krywaniu, Krywaniu wysoki!
- Idzie od cię szum lasów głęboki,
- a mojemu idzie żal kochaniu,
- hej Krywaniu, Krywaniu, Krywaniu!…
Туристичні стежки
Час взятий на основі карт Високі Татри Словаччини та Польщі.
— синій маркер від автобусної зупинки Білий Ваг по Татранській Дорозі Молоді, через перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5 г, ↓ 3:45 г
— від Трьох Джерел через лісовий пагорб Ґронік і перехрестя під Криванем на Кривань з південно-західної сторони. Час ходьби по маршруту 4:45 г, ↓ 3:45 г
— від Штрбського озера (Татранська магістраль) через перехрестя в Долині Фуркотней, перехрестя на Ямське озеро, Павловий Ґжбєт і перехрестя під Криванем на Кривань. Час ходьби по маршруту 5:10 г, ↓ 4 г
Примітки
- Tatry Wysokie. Przewodnik taternicki. Część VIII. Młynicka Przełęcz – Krywań / Witold Henryk Paryski. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1956.(пол.)
- Jednodňový národný výstup na Kriváň absolvovalo päťsto turistov. SME 16.08.2009. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
- NÁRODNÝ VÝSTUP NA KRIVÁŇ 2008. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 13 липня 2015.(словац.)
- Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)
Посилання
Джерела
- Tatry słowackie. Przewodnik. Wyd. VI / Józef Nyka. — Latchorzew : Trawers, 2008. — ISBN 978-83-60078-05-1.(пол.)
- Bedeker Tatrzański / Ryszard Jakubowski, Grzegorz Barczyk, Adam Piechowski, Grażyna Żurawska. — Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — 400 с. — ISBN 83-01-13184-5.(пол.)
- Tatry Wysokie słowackie i polskie. Mapa turystyczna 1:20 000. — Warszawa : Kartograficzne Polkart Anna Siwicka, 2005/06. — ISBN 83-87873-26-8.(пол.)