Кривенко Євген Іванович

Євген Іванович Кривенко
Народився 3 лютого 1912(1912-02-03)
Варшава[1]
Помер 21 лютого 1960(1960-02-21) (48 років)
Київ, УРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  СРСР
Діяльність письменник
Мова творів російська

Євген Іванович Кривенко (3 лютого 1912, Варшава, Польща 21 лютого 1960, Київ, УРСР) — український радянський прозаїк і поет, батько українського графіка та живописця Миколи Кривенка.

З життєпису

Могила Євгена Кривенка

Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. 1914 з родиною переїхав до Полтави. У 1931 році закінчив Полтавський індустріальний технікум. З 1931 працював на будівництві шосейних доріг у Туркменістані, з 1933 — міських парків у Києві.

Учасник радянсько-фінської війни. Після Другої світової війни — на творчій роботі.

Автор:

  • поетичних збірок: «Иду к тебе» (1956), «Радость моя, Украина» (1957), «Ласточки летают высоко» (1960), «Станция Мечта» (1961), «Стихотворения и поэмы» (1965);
  • повістей: «Ночной сигнал» (1959), «Там, где была тишина» (1960, 1973, 1982), «Наша Любушка» (1962).

Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 8-а).

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.