Кривенко Євген Іванович
| Євген Іванович Кривенко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
3 лютого 1912 Варшава[1] | |||
| Помер |
21 лютого 1960 (48 років) Київ,  УРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | російська | |||
|
| ||||
Євген Іванович Кривенко (3 лютого 1912, Варшава, Польща — 21 лютого 1960, Київ, УРСР) — український радянський прозаїк і поет, батько українського графіка та живописця Миколи Кривенка.
З життєпису
Могила Євгена Кривенка
Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. 1914 з родиною переїхав до Полтави. У 1931 році закінчив Полтавський індустріальний технікум. З 1931 працював на будівництві шосейних доріг у Туркменістані, з 1933 — міських парків у Києві.
Учасник радянсько-фінської війни. Після Другої світової війни — на творчій роботі.
Автор:
- поетичних збірок: «Иду к тебе» (1956), «Радость моя, Украина» (1957), «Ласточки летают высоко» (1960), «Станция Мечта» (1961), «Стихотворения и поэмы» (1965);
- повістей: «Ночной сигнал» (1959), «Там, где была тишина» (1960, 1973, 1982), «Наша Любушка» (1962).
Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 8-а).
Примітки
Джерела
- КРИВЕ́НКО Євген Іванович
- Полтавщина літературна[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.