Крижана буря

Явище виникає при існуванні температурної інверсії, коли при землі температура повітря нижча від точки замерзання (нижча 0 °C), а в зоні утворення дощу — температура додатня (вища 0 °C).

Краплі дощу, потрапляючи на переохолоджену поверхню, швидко замерзають — відбувається так зване миттєве замороження (це явище має також назву моментальний лід). Тоді дощ може замерзнути на гілках, стеблах і листі рослин, лініях електропередач, машинах, будинках тощо, тимчасово огортаючи їх крижаною оболонкою. Із збільшенням товщини крижаного панцира різко зростає його маса, що призводить до ламання гілок і навіть цілих дерев, обривів ліній повітряних комунікацій; інколи навіть ламаються металеві опори ЛЕП та завалюються дахи будинків.

Нерідко це атмосферне явище завдає значних збитків і класифікується як природний катаклізм (з важкими наслідками та людськими жертвами). Такими, наприклад, були крижані бурі в Північній Америці (1998 і 2007 рр.), в Москві (2010 р.).

В Україні також трапляються крижані бурі, в тому числі з важкими наслідками. Так значних збитків завдала крижана буря в Харкові 6, 7 грудня 2012 року[2], а також у Львові та північній частині Львівської області 21—24 січня 2013 року[3], коли понад 300 населених пунктів (деякі впродовж 4—6 днів) залишилось без електроенергії.

Незважаючи на грізні наслідки, крижана буря також викликає захоплення свою незвичною красою, особливо у дні, коли після замерзання дощу встановлюється морозна і безхмарна погода. Тоді в сонячному промінні все довкола, наче кришталь, виблискує і переливається різним барвами.

• Ожеледь

• «Погода» (енциклопедичний довідник).— Київ, «Махаон-України», 2007; С. 98, 201, 202