Крило зворотної стрілоподібності

Крило зворотної стрілоподібності (КЗС) — конфігурація крила літака, в якому чверть хорди крила розгорнута вперед. Конфігурація була вперше запропонована в 1936 німецькими авіаційними конструкторами.

Планер LET L-13
HFB-320 Hansa Jet (15 °)
Grumman X-29
Су-47 «Беркут» (≈ 20 °)
Крилата ракета AGM-129 ACM

Крило зворотної стрілоподібності — крило з негативною стрілоподібністю.

Переваги
  • Дозволяє поліпшити керованість на малих швидкостях польоту.
  • Підвищує аеродинамічну ефективність в усіх областях льотних режимів.
  • Компонування з крилом зворотної стрілоподібності оптимізує розподіл тиску на крило і переднє горизонтальне оперення
  • Дозволяє зменшити радіолокаційну помітність літака в передній півсфері.

Недоліки
  • КЗС особливо схильне до аеродинамічної дивергенції (втрати статичної стійкості) при досягненні певних значень швидкості і кутів атаки.
  • Вимагає конструкційні матеріали та технології, що дозволяють створити достатню жорсткість конструкції.

Застосування

Серійні
  • Чехословацький планер LET L-13 має малий кут зворотної стрілоподібності крила. Вперше піднявся в повітря 1956 року, з тих пір вироблено понад 2500 машин.
  • Німецький планер Schleicher K 7 вперше піднявся в повітря в 1957 році, з тих пір вироблено понад 500 машин.
  • Німецький планер Schleicher ASK 13 вперше піднявся в повітря в липні 1966 року, з тих пір вироблено понад 700 машин.
  • Цивільний літак HFB-320 Hansa Jet, вперше піднявся в повітря 21 квітня 1964 року.
  • Навчальний літак Saab MFI-15 Safari, вперше піднявся в повітря в 1969 році.
  • Американська стратегічна крилата ракета General Dynamics AGM-129 ACM, призначена для озброєння бомбардувальник ів B-52 Stratofortress. Однак вибір крила зворотної стрілоподібності був зумовлений, у першу чергу, міркуваннями малопомітності: радіолокаційне випромінювання, відбите від передньої кромки крила, екранувалося корпусом ракети.

Експериментальні
  • Першим реактивним літаком з крилом зворотної стрілоподібності став німецький бомбардувальник Junkers Ju 287. Машина, яка здійснила перший політ в лютому 1944 року, була розрахована на максимальну швидкість 815 км/год. Надалі два бомбардувальника цього типу дісталися СРСР як трофеї.
  • У 1945 році за завданням ЛІІ конструктором П. П. Цибіна був створений експериментальний планер ЛЛ-З, що вийшов на випробування в 1947 році, мав крило зворотної стрілоподібності і досягав швидкості 1150 км/год (М = 0, 95).
  • У США за замовленням BBC був побудований літак Northrop Grumman X-29. Перший політ експериментального літака відбувся 14 грудня 1984 року. До 1991 року дві побудовані машини виконали, в загальній складності, 616 польотів. Однак програма X-29A розцінюється в США як невдала.
  • Наприкінці вересня 1997 року відбувся політ нового експериментального літака, Су-47 «Беркут», який міг стати прототипом винищувача п'ятого покоління, однак програма була закрита у зв'язку з розробкою і успішними випробуваннями ПАК ФА (Т-50).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.